Це свято нагадує кожному з нас про те, що найбільший і найдорожчий скарб у кожного народу - це його мова. В ній і мудрість віків, і пам’ять народу і щирість душі…
Сьогодні ми маємо безцінний дар – одну з наймилозвучніших і найкрасивіших мов світу. З нагоди свята у Перегінській центральній міській бібліотеці презентується книжкова виставка « Коштовний скарб народу – українська мова».
Ми народжуємося, виростаємо, навчаємося, будуємо кар’єру – насолоджуємось кожним днем життя. І весь цей час поряд із нами, пліч - о- пліч, живе могутня, красива Мова. Без спілкування людина не може повноцінно й щасливо існувати в цьомі світі. А мова, якою ми розмовляємо, є прекрасним внутрішнім виразом душі, який проливається сонячним світлом через таку складову мови як слово.
Із давніх – давен відомо, що слово має могутню,чародійну силу. За допомогою, наприклад, лагідної колискової матуся, мелодійно промовленими словами,заспокоює та заколихує своє дитятко, ніби говорячи, що все буде добре, що нема ознак хвилюватись і плакати. Недарма ж говорять,що словом можна важко поранити та, навпаки, - вилікувати. Отже, ми маємо надзвичайну силу,що супроводжує нас протягом усього життя. І лише нам робити вибір, у який бік буде спрямована дія Слова.
Українська літературна мова, якою ми користуємося сьогодні, є однією із найдавніших мов світу. Вона успадкувала давньоруську писемність і в ранній період своєї історії продовжувала розвивати традиції літературної мови Київської Русі , скарби усної народної творчості та живого мовлення українського народу.
Започаткував солов’ їну мову Іван Котляревський , а свої літературні традиції вона виявляла у творах Тараса Шевченка. Саме він уперше своєю творчістю підніс українську мову на високий рівень словесно – художньої культури, заклав підґрунтя для розвитку стильового розмаїття й мовного багатства сучасної літературної мови.
Зміцнення та розвиток мови, зростання її престижу – почесна місія кожного українця. Допоки живе рідне слово,доти й живе Україна!
Цінуймо ж Мову,бо вона у нас одна.
Немає коментарів:
Дописати коментар