З 6 до 17 лютого 2023 року Комунальним закладом культури «Донецький обласний навчально-методичний центр культури» було оголошено участь у Відкритому фестивалі-конкурсі читців, поетів, художників та фотохудожників «Любіть Україну», присвяченому пам'яті В. Сосюри.
Метою фестивалю-конкурсу було вшанування пам'яті поета В. Сосюри, розширення творчих контактів між учасниками конкурсу, популяризація творчості поета та виховання дбайливого відношення до рідної мови та літератури.
До участі у фестивалі – конкурсі долучились заклади культури Відділу культури Перегінської селищної ради.
Перегінська центральна міська бібліотека взяла участь у цьому конкурсі і в номінації «Поети» нашу бібліотеку представляла поетеса, учасниця літературного об’єднання «Горгани» Богдана Пілецька. На конкурс подано три авторські вірші ліричної, патріотичної та сучасної громадської тематики.
А ВИ Ж НАМ КАЗАЛИ
Діду... Мій діду, а ви ж нам казали:
Тільки б війни не було.
Вицвілі очі дивилися в далеч,
Морщилось смугле чоло.
Ми позіхали, вас брали за руки...
Діти, що літа жадні.
Десь поміж хмари зліталися круки,
Сонце згорало в вікні.
Матінка Божа гляділа з ікони,
Слухала краще, ніж ми.
Складені разом в молитві долоні,
Щоки, омиті слізьми.
Вишиті хрестиком штори біліли,
Наче ромашки в саду.
... Діду, а ми лиш тепер зрозуміли
Вашу тривогу й біду!
Час повернувся назад, а чи може
З розуму людство зійшло?
Пращури наші казали нам, Боже,
Лиш би війни не було...
31.05
ШЕПІТ
( присвячується Олені Телізі та її чоловіку Михайлу Телізі. Обидвоє, ймовірно, розстріляні у Бабиному Яру під час масових розстрілів.)
О, скільки вас, простих поетів,
Убитих за усі часи?
Із недописаних сюжетів
Відлунням молять голоси...
О, скільки знищено краси...
За те, що риб'яче мовчання
Було вам гірше всяких мук.
Що не життя, а існування
Приглушувало серця стук.
О, скільки закували рук...
Бо слово - справжня люта зброя,
Яка завжди втрапляє в ціль.
Таке блаженне слово " воля",
Таке жахливе слово " біль"...
Я чую шепіт звідусіль...
" Не забувайте нас, убитих.
Безсмертні вірші - вам у дар."
О, скільки їх, сльозами вмитих,
Забрав навіки Бабин Яр.
Таких ще юних, повних сили,
Нестримно-спраглих до життя.
Недописали... Не дожили...
Не дочекались співчуття...
Усе завжди іде по колу.
Нові слова, нова війна.
На землю, стомлену і кволу,
Прийде колись-таки весна.
Яку ви так любили щиро,
Борці-поети, шана Вам.
Тримаю голову похило,
І знаю, книга - справжній храм.
Ваш вічний храм.
23.02.19.
Я ЗНАЮ, ТИ ТУТ
Янголе мій світлокрилий, я знаю, ти тут.
Поруч зі мною і вдень, і вночі, без спочинку.
Вказуєш вірний і світлий життєвий маршрут,
Любиш мене, як маленьку невинну дитинку.
Янголе мій, твої крила дарують тепло.
В них зігрівалась я завжди, як серце тремтіло...
Скільки усього ще буде? І скільки було...
Як твоє пір'ячко душу обшарпану гріло!
Янголе мій, мене часом лякає цей світ,
Так, що аж хочеться дзвінко кричати до неба...
Й голос твій, наче шепоче тихенько між віт:
" Бог біля тебе. Не бійся, дитино, не треба!"
Янголе мій сонцесяйний, боятись дарма.
Долі людські поміж хмари давно вже плелися.
Що б не спіткало, я знаю, що я не сама.
Й чутиму завжди твій голос і вічне " Молися..."
23.09.19.
За підсумками журі Фестивалю-конкурсу у номінації «Поети» у другій віковій категорії (від 18 років) поетесі Богдані Пілецькій присуджено І місце.
Працівники бібліотеки вітають її і зичимо миру, добра, Божого благословення. Хай Вашій талановитій душі буде завжди затишно, невпинно струменить землею українською творча невичерпна енергія серця. Щоб збувалися найзаповітніші мрії і бажання, не зраджували друзі, щастя і радість панували в родині.