«Не знищені 1933-го – непереможні сьогодні!»

 

Голодомор в Україні – це терористичний акт
політичної системи проти мирних людей.
                                          Едуард Петровський /

 

           Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

          Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам’яті жертв голодомору. Саме до 90-х роковин цієї скорботної дати в Перегінській центральній міській бібліотеці організовано виставку та годину – спомин «Не знищені 1933 – непереможні сьогодні».

                            

          Голодомор 1932 – 1933 рр. – одна з найстрашніших сторінок історії українського народу. Це історія геноциду проти квітучої нації, що жила на українській землі. Перед організаторами Голодомору стояла мета – знищити українців, як націю. Остаточно ліквідувати  історію, культуру, мову,  що робило нас унікальними в цьому світі. Тому масштаби злочину такі великі, тому вбито мільйони людей.

          На книжковій виставці представлено документи, книги, періодичні видання та твори художньої  літератури, де висвітлюються механізми здійснення Голодомору, розкриваються причини, масштаби та наслідки катастрофи українського народу, а також містяться свідчення очевидців, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом.

         Заслуговують на увагу книги: «Жнива скорботи» Роберта Конквеста, який ще у ті роки не захотів неправдиво свідчити, і сказав світові про те страшне лихоліття; В. Василенка «Голодомор 1932-33 р. в Україні як злочин геноциду», де приділено обгрунтуванню наявності наміру тоталітарного режиму частково знищити українську націю шляхом виморення голодом українських селян, які були її питомим складом; збірник С. Кульчицького «Голодомор 1932-33 р. як геноцид»; І.В. Шуйського, В.А. Полянецького  «Голодомор у першій столиці»; В. Борисенко «Свіча пам’яті» та інші.

        Тема Голодомору вперше була яскраво – трагічно розкрита у найвідоміших художніх творах українських письменників діаспори: в романі В.Барка «Жовтий князь», повісті Т. Осьмачки «Ротонда душогубців» та «План до двору», в романі У. Самчука «Марія».

          Про життя людей у важкі часи голодного лихоліття розповідають: автобіографічна повість І.Кирія «Голодна весна», роман Ю.Бедзика «Гіпсова лялька», збірка повістей Є. Гуцало «Сльози Божої матері». Роман «Розколоте небо» сучасної української письменниці Світлани Талан теж присвячено темі колективізації та Голодомору в Україні на прикладі одного селища на Луганщині, та інші.

         Запрошуємо переглянути бібліотечну виставку всіх, кому небайдужі сумні сторінки історії українського народу.

         Пам’ятайте , моліться і запалюйте свічки – свічки на знак скорботи в пам’ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників .