Інформаційний екскурс « Стежками минулого»

«Хоч би які великі були московські насильства,

 вони не дають москалям жодного

 законного права на Україну» 

Пилип Орлик. 

   11 жовтня 2022 року виповнюється 350 років з дня народження Пилипа Степановича Орлика –гетьмана України, автора першої української Конституції. Працівники Перегінської центральної міської бібліотеки підготували тематичну викладку «Провісник української конституційної державності» та інформаційний екскурс « Стежками минулого».

   11 жовтня 1672 р. народився ПИЛИП ОРЛИК – український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар (1702-1709), гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710-1742), поет, публіцист. Представник шляхетського роду Орликів (чеського походження), що користалися гербом «Новина». Один із упорядників «Договорів і постанов» — конституційного акту, який є першою українською Конституцією, фактично — козацьким суспільним договором. Народився у Косуті (Ошмянський повіт, Віленське воєводство, нині Вілейський район, Мінська область, Білорусь) в сім’ї родовитої шляхти чеського походження — Орликів. Батько Степан Орлик служив у війську монарха Речі Посполитої, загинув на 51-у році життя під час польсько-османської війни у битві під Хотином в грудні 1673 року. Мати Ірина Орлик походила з роду Малаховських, тому охрестила сина за православним обрядом (батько же був католиком). Освіту здобув у єзуїтському колегіумі у Вільні, а також у Києво-Могилянській колегії, яку закінчив у 1694 році. Виявив особливий хист до філософії і богословських наук, історії, поетики, риторики і логіки, добре володів, крім української, польською, латиною, німецькою, шведською, церковнослов’янською та іншими мовами. 

   Одруження в Полтаві з донькою козацького полковника Анною Герцик відкрило йому двері до правлячої державної еліти. Протягом 1698—1700 років служив консисторським писарем у канцелярії київського митрополита, потім у Полтавському полку, а згодом старшим військовим канцеляристом і реєнтом ГВК Війська Запорозького. 

    З 1702 (за іншими джерелами — з 1706) року — Генеральний писар і довірена особа Івана Мазепи. У 1708 році взяв участь у виступі гетьмана Мазепи проти Петра I. 27 червня 1709 року (після Полтавської битви) емігрував до Османської імперії. За Іваном Мазепою до Бендер пішли близько 50 провідних представників старшини, майже 500 козаків із Гетьманщини та понад 4 тисячі запорожців. Ці «мазепинці», як їх часом називають історики, були першою українською політичною еміграцією. Вони і обрали 5 квітня 1710 року Пилипа Орлика гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також османського султана і шведського короля. ого витончений розум і дипломатичний хист, вишукані манери та незрівнянний стиль публіциста викликали захоплення у європейської політичної та мистецької еліти. 

   Головною метою свого життя гетьман Орлик вбачав незалежність і єдність України, мир і розвиток держави. Серед інструментів зміцнення державності Орлик не в останню чергу бачив військовий альянс із Османською імперією та Кримським ханством. Однак подальший розподіл України був великим ударом для гетьмана: зазнала поразки його мрія про сильну і цілісну Українську державу. До останніх своїх днів великий гетьман невтомно шукав підтримки української державності у володарів Франції, Великої Британії, Ватикану, Саксонії, Пруссії, привертав їхню увагу до трагічної долі рідної країни, розділеної між зажерливими сусідами.          Більш детальніше про живий шлях Пилипа Орлика ви зможете дізнатись із матеріалів книг. Запрошуємо всіх до бібліотеки.