четвер, 5 травня 2022 р.

«Величне і прекрасне слово Мати! Від неї все на світі! Навіть світ…»


   Щороку навесні, у другу неділю травня, в Україні відзначається День матері – одне з головних родинних свят, присвячене найріднішій жінці в житті кожної людини. Однак , цього року цей день припав на дуже нелегкий для всієї України, для українського народу, для українських  воїнів і їх матерів час, адже сьогодні вже понад 70 днів Українська держава веде визвольну війну з московією.

   Століттями історію вершили чоловіки, але за кожним, навіть сильним воїном, стояла жінка – його мати, дружина, дочка, сестра, які завжди оточували їх турботою. За кожним подвигом героя – його мати - водночас ніжна та неймовірно сильна жінка, яка оберігає свого сина молитвами та благословенням.

   Шановні матері, ваша стійкість є не меншим подвигом, ніж стійкість ваших синів у бою. Працівники Перегінської центральної міської бібліотеки вітають вас із Днем Матері. Нехай ваші домівки оминають тривоги та життєві негаразди, а серце хай завжди зігрівають щира людська повага та любов. Нехай Господь посилає вам здоров’я, витримку  та сили на багато-багато років. Мирного неба, добра, шани і вдячності від людей.

   А для всіх Матерів  презентуємо виставку-інсталяцію творчих робіт учнів Перегінської дитячої школи мистецтв відділу образотворчого мистецтва викладач Оксана Матішак "Тобі, найдорожча у світі", поєднаних із поезією поетів рідного краю, які в своїх віршах висловлюють любов та подяку своїм Матерям, а також вірші, присвячені сучасним подіям в Україні.





   Пропонуємо увазі всіх Матерів, користувачів бібліотеки та всіх небайдужих українців нову поезію Наталі Данилюк: 

Мужній воїне...

Мужній воїне, ти не зустрів

Свій Великдень у рідній світлиці,

Бо в горнилі запеклих боїв

Ти спиняєш вогні й блискавиці.

Ти на варті спокійного сну

Й материнських казок для малечі,

Ти борониш вкраїнську весну

І обвітрені крила лелечі…

Ти собою не раз затуляв

Від пекельного залпу степи ці,

Щоб родюча і щедра земля

Усміхалась колоссям пшениці,

І за руку з маленьким дитям

Йшла спокійно усміхнена мати,

Буйно квітло під небом життя,

І тулилися вишні до хати.

Хай Всевишній тебе береже

Й великодні розраджують дзвони!

Твоє сильне й надійне плече

Наше небо тримає й боронить.

                                               Мій Господь не виїхав за межі…

Мій Господь не виїхав за межі…

Він ще тут, на лінії вогню:

Знов дітей виносить із пожежі

І латає воїнам броню.

Мій Господь не виїхав, Він з нами

Бореться щосили за життя,

Крадькома втирає сльози мами

І втішає злякане дитя.

Мій Господь в холодному окопі

В мокрих берцях чистить автомат,

Він забув про затишок і спокій,

Як і кожен втомлений солдат…

Він стоїть, вдивляючись на чатах

В темний і зловісний горизонт,

Поки шиють допізна дівчата

Теплі речі воїнам на фронт…

І готують вправні господині

Їжу для нужденних та бійців.

Мій Господь стоїть у самоти́ні

І стискає тризуб у руці…

Він виносить тіло побратима

Із горнила лютої борні,

І Його скорбота невтишима,

І, як ночі, темні Його дні…

Мій Господь не виїхав нікуди!..

Хай кремлівський біситься кумир,

Та Господь в строю із нами, люди,

Крок за кроком наближає мир


                                                        Тільки б зі щитом...

Тільки б не на щиті, тільки б зі щитом!..

Вдома батьки чекають з рудим котом,

Мамин город не скопаний, татів сад,

Поки в руках стискаю свій автомат,

Поки, зціпивши зуби, я рвуся в бій,

Щоби задати перцю орді лихій!


Їм не хазяйнувати на цій землі,

Де мої предки здавна ростили хліб,

Де я малим босоніж біг по росі

І дослухавсь до звуків і голосів

Літніх цикад і коників-стрибунців,

Хукаючи на бедрика у руці…


Хижа ордо, тобі не топтати цвіт -

Той що леліє мама біля воріт,

Скроплює і надіями, і слізьми,

В Бога щодня вимолює долю й мир,

Просить, щоби Всевишній беріг мене,

Поки я тут виборюю день за днем:


Право моєї нації на життя,

На солов'їну мову і вишиття,

На невмирущу пам'ять і шану всім,

Хто від чужинців-зайд захищав свій дім.

Нині і я надійно тримаю стрій,

Щоб повернути спокій землі моїй!


Вірю, настануть мирні і світлі дні:

Стихнуть ворожі "смерчі" і залп вогнів,

Хлопці з війни повернуться в рідний дім,

Хтось зі щитом, а хтось - вже, на жаль, на нім…

Але мета наразі у всіх одна -

Наша всепереможна дзвінка весна!

Слава Україні! Героям слава!

Слава Матерям, сини котрих захищають Україну!

Все буде Україна!

Немає коментарів:

Дописати коментар