пʼятниця, 23 квітня 2021 р.

Слідами радіаційного попелу

    Чорнобильська трагедія... Ось уже 35 років дзвони Чорнобиля стукають в наші серця. Змушують нас зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й... 35 років минуло відтоді, а пам'ять наша зберігає все до найменших подробиць, бо надто вражаючими і болючими були ці подробиці. Скільки зламаних доль? Скільки сиріт, що втратили батьків, скільки ненароджених дітей, скільки нових хвороб?  Чорнобиль... Це 35 тисяч забраних життів, це мільйони людей, які постраждали від радіації. Це виведена з господарського обігу частина території України - сільськогосподарські землі , лісові масиви та водоймища - мертва зона, "зона відчуження" в 2712 кв. км . 

  Про причини та жахливі наслідки аварії на ЧАЕС розповідає відеопрезентація: « Слідами радіаційного попелу» представлена на сайті нашої бібліотеки.

   

      У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції брали участь і наші земляки, в тому числі і жителі Перегінська. Правдиві спогади наших краян та про те, як Рожнятівщина відреагувала на події, пов’язані з трагедією можна дізнатись із книги «Чорнобиль: пам’ять жива», яку видали працівники Рожнятівської бібліотеки.


   Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив життям.

І засурмив Третій Янгол, відкрилось небо,
Впала пекельним болем полин-зоря.
Люди, вогонь, могили, гроби сталеві…
Душі сталеві, безвість… десь ти і я…
«Ми», всепропахлі ядом, безлуння, вітер,
Сиві безмовні хащі, столикий біс.
Тихо ішла недоля, отак нізвідки…
Прип’ять… Вкраїна… Мати… сурма на біс…
                                                        Леся Шмигельська

Немає коментарів:

Дописати коментар