Воістину небесна і земна

      Усміхнеться мама – і стає тепліше… І дійсно, з раннього дитинства ми пам’ятаємо материнський усміх, її лагідні ніжні руки, її доброзичливі очі, які завжди дивляться нам услід. Мати і небо прихилила б , і зірку з неба дістала б для своєї дитини. Тому не випадково в світі в ці травневі погожі дні відзначають Міжнародний день матері.

      Не залишились осторонь і заклади культури селища Перегінське і в неділю 8 травня святково відзначили  цей величний  день.  В Народному домі зібралися бабусі і матері поважного віку, молоді мами, діти та онуки.

      Ведуча свята Світлана Дудка говорила про те, на що спроможні матері задля щастя своїх дітей, про долю трьох матерів: Матері Божої, Матері-України та земної Матері. Вона відмітила, що в залі зібралися люди, які прагнуть висловити найкращі побажання матерям, збудити у серцях любов до неньки України та віддати шану Матері Божій.

       Дарунками для всіх присутніх були художні номери у виконанні чоловічого гурту «Братове», хорового колективу, дитячого хорового колективу школи мистецтв, танцювальних колективів під керівництвом Ірини Семко та Христини Колодніцької, солістки Ані Глушко та під супроводом  інструментального ансамблю ДМШ – керівник М. Романишин  дарували пісні Христина Глушко та о. Богдан Русинкевич.  

       Свято завершив отець Богдан Русинкевич, який побажав матерям, щоб Господь примножив їм літа, здоров’я та Божого благословення, а також велику дяку віддав матерям воїнів АТО.

      В свою чергу працівники бібліотеки віддали свою шану учасницям молитовної групи жінок Перегінська, провівши з ними годину подяки «Уклін тобі, жінко, мамо, берегине роду». 

       Ведучі Галина Василів та Люба Абрам подякували присутнім жінкам за те, що вони  такі є і, що в своїх молитвах вони моляться не тільки за своїх  дітей, бажаючи їм щасливої долі та переймаючись їхніми радощами і тривогами, але вже більше як два роки моляться за долю України, за її славних синів і дочок, які відвойовують  мир на сході України.

      Це відчулось і в пісні «Синові» на слова В. Симоненка, яку і виконали самі учасниці заходу. Також звучали пісні «Рушник», «Чорнобривці» та пісні духовної тематики.

      Всіляких гараздів,  добра, сонячних днів,щоб Бог додавав їм сили та спокою, щасливої долі на рідній землі, здоров’я на довгі літа бажала присутнім керівник клубу «Надвечір’я», колега молитовної групи Мирослава Пилипів. 

      Один день ми відзначаємо мамине свято. Але вдячність матері має бути щоденна за вічність життя, за натруджені руки, за розуміння і бажання щастя і доброї долі дітям.

Благоустрій бібліотечного подвір'я

     Двір установи  – обов'язковий атрибут практично кожної установи. Бібліотечне подвір'я – це те, що першим побачить користувач бібліотеки, завітавши до неї.

   Наша бібліотека долучилася до обласної   акції  «Бібліотечне подвір'я: фасад і міні-сад».

    У кожного своя особиста думка про красу.... Квіти – окраса життя. Не один раз влітку ми зупиняємо погляд на клумбах. Ці маленькі чарівні куточки природи є справжніми відбитками культури їх господарів, дзеркальним відображенням їх охайності, смаку.  Клумби є окрасою не лише клубної  території, а й усієї вулиці. Тому бібліотечні та клубні працівники  відновили клумби на своєму подвір'ї.  

   Краса і естетичний вигляд бібліотечного подвір'я несе гармонію у життя. Упорядкована територія сприяє повноцінному відпочинку користувачів, прищеплює їм любов до природи, вчить дбайливо ставитися до зелених насаджень, привчає до охайності і порядку.

   В цілому бібліотечне подвір'я радує око бібліотекарів і користувачів протягом усього теплого періоду з квітня по жовтень.

 Для цього бібліотекарі підбирають рослини, здатні цвісти одні за одними.  Буйним цвітом цвістиме калина,

туя  в спекотну погоду зробить холодок, а ялинка в міні саду залишатиметься ошатною і красивою цілий рік і чекатиме свого часу – зими, коли вона особливо прекрасна засніжена.

      Озеленення та благоустрій території принесе користь не лише теперішнім, а й майбутнім поколінням.

«Чорна біль: через 30 років»

 Гріх перед Богом спокутувать будуть

Ті, хто порушив закони святі,-

Дзвони Чорнобиля стогоном будуть,

Щоб не було чорних днів у житті!

      Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи. Ось уже 30 років дзвони Чорнобиля стукають в наші серця, змушують зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й.

      Пам’яті всім тим, хто загинув у чорнобильському пеклі, та для всіх – для кого Чорнобиль став катастрофою, душевним очищенням і прозрінням присвячена книжкова виставка – набат «Чорнобил…Трагедія…Подвиг…», яка діє на абонементі Перегінської міської книгозбірні. На виставці представлені книжкові фотоальбоми, спогади та документальні свідчення ліквідаторів та евакуйованих жителів. Працівники абонементу  ознайомлюють користувачів із представленими матеріалами.

     26 квітня   з юнацькою категорією користувачів було  проведено   годину реквієм  «Чорна біль: через 30 років». Завідуюча бібліотекою Галина Василів відмітила, що Чорнобильська катастрофа фактично нездоланна, оскільки головним її наслідком є радіація, незрима й невідчутна, здатна діяти протягом тисяч років і на величезних територіях. Саме тому тема Чорнобильської трагедії близька не лише українцям, а й людям усього світу. Цей день буде завжди об'єднувати покоління і народи одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю надiєю.

      Розмова про цю страшну подію супроводжувалась переглядом відео «Вибух  на ЧАЕС» та відео «Ліквідація»

      Метою цього заходу було: познайомити молоде покоління з однією із трагічних сторінок історії України; розкрити наслідки трагедії; допомогти учням визначити для себе моральні і ціннісні пріорітети.

Шляхами великої долі

     Початок весни для українців завжди знаменується з «Шевченківськими днями». 9 та 10 березня – дати дня народження та смерті видатного українця, поета, художника Тараса Григоровича Шевченка.

    В добру пам’ять про Великого митця 10 березня в Перегінську біля пам’ятника Кобзареві зібралося чимало односельчан. Священники храмів Різдва Пресвятої Богородиці та Святого Духа  відправили панахиду.

     Отець Михайло Бойчук у своєму виступі віддав шану Великому Генію і Пророку, відзначив значущість його творчості в наш час, він виголосив молитву за мир в Україні і побажав, щоб наступні роковини поета відзначались вже в спокійний і мирний час.

      Розпочалося свято піснею «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні хору Народного Дому смт. Перегінськ (керівник – о. Богдана Русинкевич).

     Ведуча Світлана Дудка ще раз нагадала присутнім історію життя Тараса Шевченка.

     До присутніх звернулась вчитель української мови та літератури Перегінської ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Тодорів Наталія Яківна  і прочитала свій вірш «Дарунок на роковини».

      «СПІВАНУ ПОЕЗІЮ» виконали учасники фольклорного колективу «Маленькі бойки».

      Твори Тараса Шевченка є надзвичайно актуальними та доречними, зважаючи на події в Україні. Неймовірна людина, неймовірний талант, неймовірний українець! Нехай голос Кобзаря звучить над Україною – як  заклик до волі,  до високого національного почуття, до патріотизму. Учімося в поета бути гордими і мудрими. Нам не обійтись  сьогодні без  слова і голосу Тараса!

       Виконанням  «Зоре моя, вечірняя» та  «Заповіт»  завершився захід.

      В рамках відзначення Шевченківських днів для користувачів Перегінської міської бібліотеки була влаштована книжкова виставка «Шляхами великої долі»

Шляхами долі Лесі Українки

     25 лютого вся Україна відзначає 145-річницю від дня народження нашої землячки, доньки українського народу Лесі Українки.

     В читальному залі Перегінської міської бібліотеки зібралися шанувальники таланту видатної поетеси, жінки-легенди – Лесі Українки. Літературну подорож «Шляхами долі Лесі Українки» було проведено з учнями школи. На першому етапі цієї подорожі завідуюча бібліотекою Галина Василів «пройшлася» її життєвим шляхом, розповіла про маловідомі факти з життя Лесі Українки, які відкрили по-новому її духовний світ та дали змогу зрозуміти силу її нескореного духу.

      Мабуть, немає жодного письменника в українській літературі, якого доля водила по всьому світу, як Лесю Українку. Географія її мандрів, часто вимушених, просто вражає: Київ (Україна) і Варшава (Польща), Берлін (Німеччина) і Петербург (Росія), Софія (Болгарія ) і Рига (Латвія), Відень (Австрія) і Мінськ (Білорусь), Земмерінг (Швейцарія) і Каїр (Єгипет), Сан-Ремо (Італія) і Сурамі (Грузія)... 

      На наступному етапі подорожі, Галина Василів запросила присутніх поринути у чудовий світ поезії геніальної українки, яка знала 9 мов, багато подорожувала та, незважаючи на страшну хворобу, жила, творила та любила.  Працівники бібліотеки та учні декламували поезію Лесі Українки.

      Про вшанування пам’яті Лесі Українки – присутні мали змогу переглянути уривок з відеофільму «Обличчя української історії. Леся Українка»

     Відвідувачі бібліотеки мали змогу ознайомитися з багатим доробком письменниці представленим на книжковій виставці «Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я…»

      Леся Українка прожила життя, сповнене невимовних страждань і гіркоти.  Але її творчість звучить оптимістично, в ній на повний голос пролунали життєрадісні мотиви сповнені віри в невичерпні сили народні. Поетеса живе серед нас, вона не вмерла, а тільки зробила крок у безсмертя

Небесній Сотні шана й молитви

Герої не вмирають! Стихає біль, а пам'ять буде вічно!

      Минуло два роки з часу трагічних подій на Майдані Незалежності у Києві, що привели до непоправної втрати – загибелі понад сотні людей.

      У ці дні в Україні і світі запалюють свічки та моляться, згадуючи і прощаючись з усіма загиблими. В Перегінську біля пам’ятника героям Нероям Небесної Сотні пом’янути Героїв Майдану прийшли духовенство і громада селища, де о. Михайло Бойчук, о. Ярослав та о. Іван Іванейко відслужили панахиду.

       Прозвучав Державний Гімн України у виконанні гурту «Братове» та всіх присутніх. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх героїв

      Розпочала поминальний захід, присвячений пам’яті героїв Небесної сотні, що безвинно полягли, захищаючи справедливість та долю Батьківщини, голова селищної Ради Ольга Василівна Абрам, яка зазначила, що все, що можемо сьогодні, це схилити голови перед їхнім подвигом, та жертвою. Все, що маємо зробити – це продовжити справу за яку вони боролись. Їхні імена повинні звучати знову і знову, щоб Україна не забула тих, хто мав стільки відваги, сміливості, жертовності, щоб не схилились перед загрозою смерті. Вона згадала всіх односельчан, які першими відгукнулись на події  Майдану, подякувала всім небайдужим за волонтерську допомогу, а також всім односельчанам- воїнам АТО, які брали і ще беруть участь у війні на сході України, а  це – Мельник Богдан, Семко Василь, Онуфрійчук Микола, Гадзецький Богдан, Семкович Любомир, Максимець Любомир, Пронь Петро, Бойко Петро. Їхні історії це приклад того, якою повинна бути віддана боротьба, коли знаєш «що» і «для чого» ти робиш і знаєш, що не відступиш, нізащо.

       На мітингу виступили також активний волонтер Перегінська Михайло Федірко, який від перших днів і до сьогодні  докладає всіх зусиль, щоб якнайбільше допомогти і тоді на Майдані, і на даний час воїнам АТО.

       Депутат районної Ради Володимир Семко віддав шану всім Героям Майдану, а особливо  побратимам по партії, які загинули в ті страшні дні 220-21 лютого, а саме Ігорю Дмитріву з Калуського району та Сергію Дідичу   з Городенки.

      Світлій пам'яті Небесної сотні приурочили  в поєднанні проникливу поезію та задушевну пісню гурт «Братове» та учні Перегінської ЗОШ №1І-ІІІ ступенів. А також свій вірш зачитав майданівець Олег  Люклян.

   

Виставка-вернісаж «Голос душі»

      «Творчі здібності молодого покоління – основне національне багатство» - такими словами охарактеризувала своїх учнів і випускників викладач Перегінської школи мистецтв Оксана Матішак. Адже вона вже не один рік тісно співпрацює з Перегінською міською бібліотекою, де влаштовуються виставки робіт її  молодих талантів. От і нещодавно вона запропонувала відкрити виставку випускниці школи, а нині третьокурсниці Вижницького художнього коледжу Богдани Приймак, яка є  переможницею ІІ Всеукраїнського  конкурсу «Вижницька палітра» – ІІІ місце у номінації «Шевченкіана», учасниця Всеукраїнського конкурсу «Об’єднаймося ж, брати мої», учасниця обласної виставки в Нижньому Вербіжі «Обереги рідної землі» .

      Богдана - творча особистість зі своєю власною художньою думкою, неповторним своєрідним мисленням, що допомагає їй  розкрити себе, як митця.

      «Створюючи зображення, – каже молода художниця, – через малюнок виражається свій внутрішній, духовний світ, емоції, переживання, думки. Через творчу діяльність людина здатна краще пізнавати себе справжню, свої бажання і прагнення, а також передавати це нове знання іншим людям». 

      Основу експозиції складають 20 робіт, виконаних у різних техніках: витинанка, монотипія, панно із соломи, панно із тканини, графіка, пейзажні картини, фелтінг-іграшки із вовни. Роботи у різних жанрах зачаровують своєю безмежною фантазією, особливим баченням світу.

Вітаючи юну художницю з виставкою, завідуюча Перегінською міською бібліотекою Галина Василів сказала, що  представлені роботи приємно дивують професійними якостями та відмітила, що  плідна співпраця бібліотеки та школи мистецтв  зайняла гідне місце у культурному просторі. Про це свідчать і захоплені відгуки відвідувачів виставок. Художні твори молодих талантів несуть заряд оптимізму, порив, радість, надію на краще…

      Це так просто – робити світ прекрасним. Переконатися у цьому можуть перегінчани, завітавши до  бібліотеки.