Уламки пам’яті про край далекий, про війну…(15 лютого – день вшанування учасників бойових дій на території інших держав)

 Будь – яка війна – це катастрофа для людства. І завжди – це страждання, сльози, біль… Таким болем для багатьох став Афганістан.

   10 років – з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року тривала війна. Через афганське пекло пройшли десятки тисяч солдат. Під час бойових дій тисячі наших співвітчизників загинули: від ран, контузій, травм, хвороб, пропали безвісти. На сьогодні в Україні близько 150 тисяч ветеранів Афганістану.  

   Саме цього дня 34 роки з того часу, останній радянський солдат покинув стражденну землю Афганістану. Афганська кампанія залишила невиліковну рану в душах та серцях тих, хто пройшов вогненними гірськими стежками, хто втратив друзів, синів чи батьків. Війна у Афганістані не стала загальною бідою нашого народу, а залишилася бідою тільки тих, хто в ній приймав участь. Для більшості людей вона далека, чужа і невідома. Афганська війна – це не тільки трагедія. Це ще доблесть і мужність людей, які побували в епіцентрі кривавого конфлікту, а також – застереження на майбутнє.

       Багато молодих воїнів – інтернаціоналістів були нагороджені орденами і медалями, але найвищою нагородою для тих, хто повернувся додому, є життя, а для тих , хто поліг в бою, - пам’ять. Посивіли завчасно молоді хлопці – афганці… Дехто ще й досі в тривожних снах йде у бій, затуляючи від куль один одного… Низький уклін воїнам – афганцям            за                 подвиг            і                 героїзм!

   З нагоди відзначення Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав і 34-ої річниці виведення військ з території Афганістану працівники Перегінської центральної міської бібліотеки  організували виставку – пам’ять «Уламки пам’яті про край далекий, про війну…», на якій представлена література, яка висвітлює згадані події, спогади учасників бойових дій , розповіді про те, що людина робить на війні і що війна робить з людиною та твори художньої літератури про війну у Афганістані. А також, пройшла пам’ятна година «…А очі дивились у світ», на якій бібліотекар Лідія Мельник розповіла присутнім про Героя-земляка Василя Яцука, який був двічі поранений та помер від тяжких ран в 1984 році.

   Неможливо викреслити з пам’яті воїнів, ні тих, хто загинув, ні тих, хто пройшов через пекло афганської війни і для кого вона триває й досі. У книгах, спогадах, у снах, у думках… Пам'ять про ці події завжди залишиться в пам'яті українського народу та буде прикладом для молодого покоління, а про наших Героїв-земляків увіковічена у книзі «Війна в країні обпалених гір і пісків: Афган у спогадах ветеранів – афганців Рожнятівщини». 

   Будь-яка війна безглузда, бо несе смерть, каліцтво, вдягає в журбу тисячі материнських сердець… Як прикро, що сумні сторінки історії повторюються і сьогодні. Блакитне небо України накрила чорна хмара військового протистояння. І знову, як приклад героїзму і мужності, воїни-афганці. Безмежна їм вдячність за безцінний подвиг, за активну громадянську позицію, за те, що в складних умовах сьогодення вони є взірцем звитяги та мужності. 

                                                                   СЛАВА УКРАЇНІ!

ГЕРОЯМ СЛАВА!

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА