Я жива, я буду вічно жити (153 роки від дня народження Лесі Українки)

 

   25 лютого виповнюється 153 роки від дня народження Лесі Українки – видатної української поетеси, перекладача, культурного діяча. Ніжна, але сильна духом, пройнята прометеївським вогнем любові до людей, Леся Українка – неперевершений поет боротьби, поет-патріот. Її твори надихають, додають сил та впевненості. Дивний талант мала Леся Українка. Якої б з тем не торкалося її перо, вона перетворювала їх на дорогоцінні літературні перли, де сила образів, поетичного слова і зображення подій робило їх такими чіткими і рельєфними, що назавжди залишилися і в пам’яті, і в серці її вдячних нащадків.

   У спадок майбутнім поколінням поетеса передала велику мудрість справжньої любові до України, яку вона пронесла крізь усе своє життя.

   Користувачі  Перегінської центральної міської бібліотеки мали можливість ознайомитися з книжковою виставкою: «Я жива, я буду вічно жити», на якій представлені книги про життя та творчість поетеси, звернутися до її ліричних віршів, поем, драматичних творів .

 Шанувальники поезії Лесі Українки долучилися до читання віршів, які були і є завжди актуальними.

                                                      Надія Бойко  "Не зрадь"

Соломія Полич "Гімн. Grave"

Катерина Петреній "Як дитиною,  бувало..."

 

Спадщина Лесі Українки – це цілюще джерело краси і творчого духу народу, з якого черпати усім нинішним і прийдешнім поколінням, брати наснагу для життя і праці.  

Два роки незламності України

  

   24 лютого змінило наше життя, наш світ.  Два роки тому війна постала  перед українцями у «повний зріст», 10 років тому з окупації Криму у 2014 році. Уся Україна стикнулася з війною віч-на віч, опинившись у пеклі випробувань страху. Вони прийшли забрати нашу волю, наш дім, нашу мову… Щоб нас від нас звільнити…

  Метою російської агресії є не просто загарбання територій, а знищення нашої національної ідентичності, геноцид українського народу.

   За ці роки, що минули від повномасштабного вторгнення, Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.

  Українці встали на захист своєї свободи. Ми одне ціле – ми єдині. Нам болить – втім ми незламні, нас намагаються знищити – а ми відстоюємо власну волю, власну ідентичність і право на майбутнє.

Не забувай в думках ні на хвилину,

Щоб ти вночі собі солодко спав, 

Хтось вдома залишив свою дитину, 

А хтось і взагалі життя віддав.  

     До вашої уваги онлайн - вшанування «Ангели народжені серед людей»:

    Наші мужні земляки, які віддали своє життя за свободу нашої  УКРАЇНИ.

Герої не вмирають… Вічна пам’ять та вічна шана Героям! 

Пам’ятаємо кожного!...

«Мова для нації – гарант на вічність»

   Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний  початок.

  Сьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.

   До Міжнародного дня рідної мови в бібліотеці оформлена книжкова виставка літератури «Мова для нації – гарант на вічність», яка допоможе здійснити подорож у дивовижний світ української мови, познайомитись   з історією становлення та розвитку нашої мови.

  До дня рідної мови в бібліотеці пройшов флешмоб читань «Єднає рідна мова».

  Вірш Л. Костенко «Страшні слова коли вони мовчать» читає Лисюк Анастасія.

     Пройшли онлайн читання: 

     Вірш «О рідно мово...» автор та виконавець Богдана Пілецька - поетеса селища Перегінське, учасниця літературного об'єднання "Горгани".

     Вірш «Рідна мова» автор і виконавець Мар'яна Король - поетеса селища Перегінське, учасниця літературного об'єднання "Горгани".

     Максим Рильський «Як парость виноградної лози плекайте мову» читає Чигура Марія, учениця Перегінського ліцею №2.

    Андрій Малишко  «Буду я навчатись мови золотої» читає Христук Анастасія учениця Перегінського ліцею №1.

 

  Ми – українці. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.

   Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!  

На варті наших душ Небесна Сотня

«Ти – Сотня свята із синів України,
Ти варту небесну несеш
За вільну, єдину, міцну Україну,
Від ворога нас вбережеш.»

Леся Домбровська

    20 лютого згідно з Указом Президента України ми вшановуємо пам'ять Героїв Небесної Сотні. Саме у ці дні, десять років тому, під час Революції Гідності, протистояння на Майдані сягнуло свого піку. В один момент  прості українці, звичайні люди із гарячими мужніми серцями стали солдатами свого народу. 107 Героїв стали останнім поштовхом для України на шляху до віднайдення свої траєкторії розвитку. Жертви героїв, які віддали своє життя на Майдані, показують, що боротьба за ідеали може бути важкою і жорстокою, але вона того варта.
   Задля нашої свободи і розвитку демократії Герої Небесної Сотні пожертвували своїм життям і цим змінили хід української історії.

    Сьогодні в Перегінській територіальній громаді відбулася панахида вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні, до якої долучилися працівники відділу культури, Перегінської центральної міської бібліотеки, Перегінської дитячої бібліотеки, Народного дому селища Перегінське.

 

  В Перегінській центральній міській бібліотеці діє виставка-пам’ять «На варті наших душ Небесна Сотня», що відкриває книжкові портали в холодні зимові дні Революції Гідності. 

 

   Майдан довів усьому світові, що українці - це народ волі, сили та незламного духу. Разом ми збережемо свою країну, змінимо її на краще. Завжди пам’ятаймо своїх Героїв. Вони пішли, але залишилися у наших серцях.
   Слава Україні! Героям Слава!
 

Цінуй своє, шануймо символи

   19 лютого День Державного Герба України. Саме 19 лютого 1992 року, Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців.

   Під знаком Тризуба обороняли Українську Народну Республіку, він був на нагородах і листівках Української повстанської армії, на лацканах піджаків учасників багатотисячних мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х – 19 лютого в Україні відзначають День Державного Герба.

  Тризуб – це символ нашої країни, її велич та оберіг. Пишаймося та прославляємо на весь світ. Перегінська центральна міська бібліотека підготувала цікаві факти про український символ.

  Для українців тризуб є символом нерозривного зв’язку із Вітчизною. У різні періоди історії української держави він також був символом боротьби за незалежність.

   У давні часи цей знак використовували в якості оберега. Археологи знаходили його зображення у багатьох  пам’ятках  культури, датованих ще з І століття нашої ери.

Існує близько 30 теорій походження і значення тризуба (зокрема, сокіл, якір, символ триєдності світу).

  За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі та настінних розписах. Посли київського князя Ігоря при укладанні договорів із візантійцями мали свої печатки з цим символом. Київський князь Володимир Святославович карбував даний знак на монетах – з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого був сам тризуб.

У нашім серці Україна

 

   16 лютого в Україні відзначається день єднання. Це зовсім молоде свято, яке має згуртувати українців і показати, що ми – єдиний народ. Два роки тому на тлі чуток про вторгнення росії в Україну Президент України Володимир Зеленський заявив про створення нового свята та підписав відповідний Указ № 53/2022 «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства».

   Дата 16 лютого була обрана не випадково – саме у цей день, за розвідувальними даними західних країн, зокрема США, могло розпочатися повномасштабне вторгнення російської армії до України.

   Зовнішні й внутрішні виклики, що постали сьогодні перед нашою країною, вимагають від кожного з нас консолідації та відповідальності!

   Сьогоднішня велика війна фактично стала критичною точкою об’єднання українців довкола спільних цінностей. Ми спільно обирали проєвропейський курс розвитку і відмовилися від будь-яких зв’язків із росією.

   З початком повномасштабної війни українська нація показала небачений досі приклад консолідації суспільства. Українці об’єднані як ніколи — голими руками зупиняють танки та БТРи, виходять на мітинги в окупованих містах, бо покірно мовчати не вміють. Кожен українець на своєму фронті самовіддано воює за свою країну як волонтер, журналіст, хакер, кухар, водій, митець тощо. Війна стерла усі хиткі насадженні конструкти, що вносили роз’єднання, усвідомлення української ідентичності невідворотно викристалізовується в кожному громадянині України.

    До цієї дати у Перегінській центральній міській бібліотеці оформлено книжкову виставку патріотичного спрямування «У нашім серці Україна».  Також проведено флешмоб Єднання «Єднаймось бо разом ми сила» 

    Зараз Українці повинні об’єднатися не лише задля перемоги, а й задля майбутнього процвітання нашої країни.

Ціна чужої війни

         Щороку, 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ця пам’ятна дата приурочена до дня виведення радянських військ з Афганістану.

   Будь-яка війна – це катастрофа для людства. І завжди – це страждання, сльози, біль… Таким болем для багатьох став Афганістан. Неможливо викреслити з пам’яті воїнів, ні тих, хто загинув, ні тих, хто пройшов через пекло афганської війни і для кого вона триває й досі. У книгах, спогадах, у снах, у думках…

   Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих, вшановуємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах. Пам’ять про ці події назавжди залишиться в пам’яті українського народу та буде прикладом для молодого покоління.

 Перегінська центральна міська бібліотека підготувала відео –вшанування «Ціна чужої війни».

Дякуємо за подаровані книги

     Щороку, 14 лютого, в світі відзначають Міжнародний день дарування книжок – свято, мета якого прищепити любов до читання.

    Книга – найкращий дарунок. А коли вона подарована бібліотеці, де її прочитає не один десяток користувачів, то це найцінніший подарунок.

   Дарувати книги – означає надавати людям ключі до   нескінченного світу можливостей та мудрості адже  кожна книга може змінити ваше життя, надихнути на нові ідеї та розкрити невідоме.

   Кожна книга – це подарунок, який несе з собою краплину магії, що робить наше життя барвистішим та насиченішим. Подарувавши книгу книгозбірні, продовжуємо їй життя і приносимо користь читачам.

   Даруймо книги – даруймо не лише слова, але й незабутні пригоди, надії та невичерпні можливості для розширення своїх горизонтів.

Працівники Перегінської центральної міської бібліотеки дуже вдячні нашим постійним читачам і новим друзям за книги, подаровані нашій бібліотеці і запрошуємо всіх бажаючих робити посильний внесок у примноження книжкових скарбниць.

Особливу подяку працівники бібліотеки висловлюють підростаючому поколінню, а  саме молодшій групі пластунів , рою «Голубки», які долучилися до акції та подарували книги нашим книгозбірням.

    

Щиро вдячні також вчителю українької мови та літератури, керівнику гуртків Перегінського ліцею №2, автору книги   "Стежками шкільної історії. Перегінський ліцей №2"

Віримо, що добрі справи завжди повертаються добром

Акція - дарування

 

   14 лютого – Міжнародний день дарування книги

 Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що у цей день мають об’єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання.

 Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов; вона дасть нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчить жити, любити і працювати заради щастя народу, заради самих себе і своїх рідних.

 Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона – постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для малечі, і для школяра, і для зрілої, досвідченої людини. Недарма в народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає». Частіше заглядайте до  скарбниці духовності – книг, з яких б’є невичерпне джерело мудрості.

   Перегінська центральна міська бібліотека   проводить постійно діючу акцію «Подаруй бібліотеці українську сучасну книгу». 

Не залишайтесь байдужими – бібліотеці потрібні нові книги!

Добрі справи робити приємно!

Щиро вдячні за подарунки!