7 грудня відзначатиметься Всесвітній день української хустки.
Це Свято започатковано зовсім недавно, але яке ж воно наше і справжнє!!! Яка вона красива, розкішна, багата, різна і неймовірно жіноча – українська хустка!!!
Здавна хустка вважалась українським національним аксесуаром, який зберігає в собі старовинні традиції. Хустка є символом прихильності, любові, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Це – невід’ємна частина української культурної спадщини.
До Дня хустки в Україні працівники відділу та закладів культури Перегінської селищної ради долучитися до флешмобу «Незбагненне диво – українська хустка».
«Мамина хустка – оберіг родини», «Хустино, хустино, чи біла, чи синя – мені ти миліша усяких обнов. Хустино, хустино, як ласка родинна, як вірності пісня про щиру любов», - слова поета – пісняра Вадима Крищенка.
Хустка – візитна картка її власника, яка передавалася з роду в рід, як реліквія, як пам’ять роду. Хустка – це і оберіг, і прекрасний подарунок.
Тарас Шевченко у поемі «Хустина» писав» «Ой хустино, хустиночко! Мережина, шита».
Тарас Григорович описав козацький звичай: якщо козака хоронили з почестями, то його клали в домовину, накриваючи червоною штайкою, а сідло коня накривали хустиною: «Ведуть коня вороного, розбиті копита… А на ньому сіделечко хустиною вкрите».
Хустина на спеченій хлібині, на дитячій колисці… Хустка – це і вузлик з вечерею для хрещених батьків й подарунок нареченому, як у пісні співається: «Два рушники – старостам, третій молодому, і ще йому подарую хусточку шовкову…»
Коли говоримо про хустку, неодмінно згадуємо матерів, бабусь. Згадуємо які і як носили вони хустки: біленькі у свята, картаті – вдома, квітчасті – до церкви чи на весілля.
Зараз, як ніколи, ми маємо підтримувати свою культуру, свої українські традиції та приділяти увагу своїй культурній спадщині. Запрошуємо всіх охочих долучитися до флешмобу «Незбагненне диво – українська хустка».
Будьте красиві і привабливі!
Немає коментарів:
Дописати коментар