вівторок, 10 березня 2020 р.

Пророче слово Кобзаря

     Вже стало доброю народною традицією на початку березня, коли народився Тарас Шевченко, ще й ще раз звертатися до постаті українського генія, його безсмертної духовної спадщини. 
   Біля пам'ятника Тараса Григоровича Шевченка 10 березня зібралась громада селища Перегінське на літературний вечір «Пророче слово Кобзаря».
   Священник церкви Пресвятої Богородиці о. Богдан Русинкевич відслужив поминальну панахиду та звернувся до громади із словами подяки Великому Генію українського народу за його пророчі слова. «Він був сином українського народу у свій час і став сучасником сьогодення – сказав О. Богдан.- Велич його творчості неоціненна, а його «Кобзар» у світі на другому місці після «Біблії» за значимістю і перекладеністю. Він закликав народ оберігати, шанувати землю, яку для українського народу зіслав Бог. То ж вдумуймось у його пророчі слова, пам'ятаймо  його та примножуймо дух його Слави»
   Всемогучим  «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні хорового колективу Народного Дому, керівник о. Б. Русинкевич розпочалося дійство, приурочене вшануванню пам'яті великого Генія українського народу .
   У цей березневий день учасники свята мали можливість доторкнутися серцем і душею до невмирущої поезії Великого Кобзаря, що став славою і гордістю українського народу, його заповідною думою, яка звучала з уст ведучої Віри Абрам
   З шаною і любов’ю учні школи  поклали квіти до підніжжя пам'ятника Т. Г. Шевченку.
  «Співану поезію віршів Шевченка» на слова Марти Шпак  і пісню «По діброві вітер віє» виконали вокальний ансамбль Перегінської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 під керівництвом Анни Чічак.
   У виконанні гурту «Братове», керівник Ярослав Люльчак  прозвучала пісня «І мертвим, і живим» на слова Т. Шевченка, муз. Б. Шиптури.
    Завершився захід урочистим виконанням «Заповіту»
  Сподіваємось, що ці та інші заходи, які відбулися в Перегінську, допоможуть молодому поколінню зрозуміти та усвідомити неоціненний вклад Тараса Григоровича Шевченка в зародження та розвиток української культури, мови, нашої державності. І ще раз переконатися, що  «…поезія Шевченка – це вогник, схожий на полум'я свічки,  що запалює душу людини».

Немає коментарів:

Дописати коментар