«Любити вчімося Україну так, як любив її Тарас»

Гордий,величний, палкий і нескорений 

Наш незабутній славетний Кобзар, 

Лине в безсмертя над нивами й горами

 Помислів, дум і сердець володар.

          Генію, Великому Кобзарю з нагоди 205 річниці від дня народження було присвячено літературно-мистецьке свято «Любити вчімося Україну так, як любив її Тарас» у смт. Перегінське, яке відбулося  9 березня біля пам'ятника Тарасу Григоровичу Шевченку.

   Священики  церкви Святого Духа о. Михайло Бойчук та церкви Пресвятої Богородиці о. Богдан Русинкевич відслужили поминальну панахиду. О. Михайло Бойчук у своєму виступі коротко зупинився на віхах життєвого шляху Тараса Григоровича та відмітив, що «актуальністьШевченка не в тому, що він порушив великі й вічні питання або дав нам відповідь на них. Кожне покоління має самостійно шукати відповіді на питання, поставлені часом. Сьогодні ми повертаємось обличчям до загальнолюдських цінностей, а отже, й до Шевченка. І сьогодні, в день його народження нехай подарунком йому будуть наші молитви , а пам'ять про нього і дух Шевченка, нехай будуть поміж всіма українцями».

       Учні Перегінської ЗОШ №2 поставили квіти до пам'ятника.

     Піснею «Реве та стогне Дніпр широкий» розпочав свято народний аматорський хоровий колектив Народного Дому (керівник о. Богдан Русинкевич).

    Ведуча Світлана Дутка розповіла, що у Шевченка ми вчимося любити свою рідну землю, вчимося шанувати свою історію, своє минуле. Ми вчимося бути справжніми українцями, адже Шевченко – це совість кожного, хто живе на  українській землі.

   Звучали пісні «Відкриваю  Кобзар» та «У піснях Кобзаря прославляємо» у виконанні учнів Перегінської ЗОШ №2  під керівництвом Світлани Дутки  та Наталії Шляхтич та пісні на слова Т. Г. Шевченка «І мертвим і живим», «Бандуристе, орле сизий» у виконанні народного аматорського чоловічого гурту «Братове» (кер. Я. Люльчак).

   

     На завершення свята прозвучав «Заповіт» у виконанні хору.

    Ми звертаємось до поета, який став для України заповітною думою, її безсмертною піснею. Тож нехай вогонь його душі запалить у ваших серцях іскру віри, надії, любові, до рідної землі, свого народу.