«Голокост – шрам на серці людства» (до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту)

 

     

Щорічно 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту. Саме цього дня 1945 року  війська 1-го Українського фронту звільнили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Солдати Третього Рейху та їхні союзники переслідували та знищували євреїв,  військовополонених, людей з інвалідністю та психічними захворюваннями та всіх, хто на думку нацистів був «неповноцінним».

За час існування концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей.

 Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Із вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводилися військовими і поліцією окупаційної нацистської влади. Близько півтора мільйона євреїв знищено нацистами на території нашої країни. Це – чверть усіх жертв Голокосту, який є злочином проти всього людства.

З нагоди Дня пам’яті жертв Голокосту у Перегінській центральній міській бібліотеці підготувлено книжкову виставку-спомин  «Голокост – шрам на серці людства». На виставці представлені монографії, збірки свідчень і документів про Голокост, ґрунтовні дослідження відомих істориків, художні твори, які розкривають правдиве історичне тло про життя до і під час війни – інколи ліричні, драматичні та, попри найгірші обставини, справжні історії про надію, любов та виживання.

Гортаючи сторінки книг, ми згадуємо долі жертв Голодомору і знищеного російськими бомбами Маріуполя, депортованих кримських татар і розстріляних ромів, військовополонених, убитих в Оленівці.

Війна змусила нас зовсім по-іншому глянути на багато речей. Зокрема – і на нашу історію. Створила запит на пізнання й переосмислення минулого, на пошук трагедій сьогодення та відновлення наслідкових зв’язків із тим, що, здавалося б, залишилось уже далеко позаду. Зло має одне й те саме обличчя і це зло має бути покаране

Згадуючи Голокост, ми з надією й вірою дивимось у майбутнє. Ми згадуємо Голокост, аби зрозуміти, що немає геноциду проти когось, геноцид – завжди проти всіх. Фашизм убив мільйони невинних, але фашизму не вдалося убити правду, добро й справедливість.

Запрошуємо до перегляду.