Перегінська центральна міська бібліотека (з філіями)
середа, 7 жовтня 2026 р.
"Багряне сонце" Богдани Пілецької
середа, 30 вересня 2026 р.
На захисті країни крізь віки
1 жовтня – особлива дата
для України. У цей день ми відзначаємо одразу кілька важливих свят: День
захисників і захисниць України, свято Покрови Пресвятої Богородиці та День
українського козацтва.
Цей день – уособлення
нашого тисячолітнього прагнення до волі. Від запеклих козацьких битв та
визвольних змагань минулого століття – до героїчної оборони сучасності.
Богородиця століттями оберігала українське козацтво, а сьогодні її молитовний
покров та наша безмежна підтримка потрібні кожному воїну, який тримає небо над
Україною.
До цієї дати у
Перегінській центральній міській бібліотеці оформлено книжкову виставку «На
захисті країни крізь віки». Ця виставка своєрідний місток між минулим і
сучасністю. На її полицях оживають сторінки історії: від звитяжних козацьких
походів, відчайдушної мужності гайдамаків, нескореності січових стрільців – до
героїв сьогодення, які боронять Україну на фронті.
Виставка покликана не
лише ознайомити читачів з історичними фактами, а й виховати повагу до
національної спадщини та вдячність тим, хто боронить Україну.
Запрошуємо усіх охочих
відвідати книжкову виставку й відчути силу українського духу, що не згасає
крізь віки.
Слава українським
козакам! Низький уклін нашим Захисникам і Захисницям! Слава Україні!
вівторок, 29 вересня 2026 р.
Бабин Яр – подих вічного болю
Щороку 29 вересня ми схиляємо голови, вшановуючи одну з найжахливіших сторінок нашої історії – трагедію Бабиного Яру. Це місце, де з 29 по 30 вересня 1941 року нацисти розстріляли понад 33 тисячі євреїв. Це був лише початок, адже за два роки окупації Києва тут було вбито близько 100 тисяч людей: євреїв, ромів, українських націоналістів, військовополонених, пацієнтів психіатричної лікарні. Бабин Яр став символом не лише Голокосту, а й звірств тоталітарних режимів.
Трагедія Бабиного Яру –
це не просто цифри і сухі факти. Це біль і страждання тисяч невинних людей, які
йшли на смерть, не знаючи, що їх чекає. Це свідчення того, як людська
жорстокість може сягнути безмежних глибин.
Після війни радянська
влада довгий час намагалася замовчати і приховати цю трагедію, замість
меморіалу – створивши парк, а про євреїв як основних жертв – не згадуючи. Але
пам’ять неможливо стерти, і правда завжди знайде свій шлях.
Трагедія, що відбулась,
увійшла в історію як одна з наймасовіших акцій знищення мирного населення під час
Другої світової війни, а Бабин Яр став назавжди символом Катастрофи і
єврейського Голокосту у Європі.
До роковин трагедії у
Перегінській центральній міській бібліотеці підготовлена книжкова виставка літератури
«Бабин Яр – подих вічного болю». До уваги пропонується різноманітна література
даної тематики: документальні видання, фотоматеріали, відомості про окремих людей, котрі були
страчені в Бабиному Яру, серед яких відома українська поетеса Олена Теліга та
художні твори українських письменників і поетів, присвячені цій темі.
Шануймо пам’ять про
жертви цих жахливих подій!
Михайло Грушевський – літописець української історії
29 вересня 2026 року виповнюється 160 років від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського – вченого світового рівня, видатного українського історика, державного та громадського діяча, Голови Центральної Ради Української Народної Республіки (1917—1918). Його вплив на вітчизняну історію важко переоцінити, адже він не тільки писав, а й творив історію України. Під його керівництвом розроблялася Конституція УНР, прийнята 29 квітня 1918 року. Це одна з найпомітніших українських постатей ХХ століття.
Володіючи
енциклопедичними науковими знаннями, здатністю всебічно аналізувати і в
художній формі відтворювати історичні процеси, він яскраво виявив себе в
багатьох галузях знань: історії, історіографії, соціології, археографії,
літературознавстві, фольклористиці та ін.
Становлення демократичної правової
Української держави також є одним з лейтмотивів ідейної спадщини Михайла
Грушевського. Своєю працею він закладав міцні підвалини української
державності. Пам’ять про нього вічна, наукові праці – невичерпне джерело
мудрості на всі віки.
Тільки
в незалежній Україні ім’я Михайла Грушевського знайшло справжнє визнання.
Сьогодні його називають Людиною великого масштабу, Великим Українцем, творцем
Української державності, символом всеукраїнського Національного єднання.
До дня народження одного з найвидатніших
державотворців в історії України у Перегінській центральній міській бібліотеці
відбулася історична година «Михайло Грушевський: людина і епоха». Під час
заходу присутні здійснили мандрівку сторінками життя та творчості видатного
українця.
Захід став нагодою ще раз
звернутися до книжок ученого, пригадати важливі сторінки української історії та
усвідомити значення наукової й культурної спадщини Михайла Грушевського для
сучасної України.
В бібліотеці також
оформлено тематичну книжкову виставку «Михайло
Грушевський – літописець української історії», на якій представлено видання про
життя, діяльність і творчу спадщину видатного історика.
пʼятниця, 18 вересня 2026 р.
«Магія слова Дари Корній» (до 56-річчя від дня народження сучасної української письменниці, журналістки та волонтерки Дари Корній)
Дара Корній — українська письменниця та журналістка.
Письменниця Мирослава Замойська, яка
відома читачам під псевдо Дара Корній, народилася 20 вересня 1970 року в селі
Секунь Старовижівського району Волинської області. Її ім’я стало символом
українського містичного фентезі, а її книги — справжнім культурним явищем. Вони
переносять нас у світ, де давні слов’янські міфи переплітаються з реальним
життям, де магія живе поруч із нами, а кожен куточок України дихає історією та
легендами.
Дара Корній — це не
просто письменниця, це мольфарка, яка за допомогою слова створює унікальні
світи, оживляє наших предків і нагадує про силу нашого коріння. Її твори
змушують нас повірити, що диво існує, а боротьба добра і зла — це вічна частина
нашого буття.
У романах Дари Корній
знайшли відображення традиційні образи української демонології — мавки,
перелесники, чугайстри, відьми, які вступають у взаємодію з сучасним світом.
Авторка використовує багатство української мови, фразеологізми, архаїзми та
народні вислови, що підкреслює національний колорит. Дара Корній досліджує українські традиції, звичаї,
легенди та історію, вплітаючи їх у сучасні сюжети.
Її книги здобули
популярність серед молоді та дорослих читачів, перекладалися іншими мовами.
Авторка є учасницею численних літературних фестивалів і зустрічей із читачами в
Україні та за кордоном. 2016 р.— Золота письменниця України.
До дня народження Дари Корній у Перегінській центральній міській бібліотеці оформлено книжкову виставку «Магія слова Дари Корній». На виставці представлені книги письменниці, які допоможуть читачам познайомитися з її творчим доробком, зануритися у світ української міфології та відкрити для се6е історії, сповнені таємниць, магії, кохання і боротьби добра зі злом.
Запрошуємо всіх, хто
любить українське фентезі, незвичайні сюжети та книги, які залишають після себе
роздуми й емоції, завітати до бібліотеки та відкрити для себе творчий світ Дари
Корній.
Читайте українське.
Відкривайте своє.
пʼятниця, 4 вересня 2026 р.
Іван Вагилевич - подвижник українського слова
У 2026 році виповнюється 215 років від дня народження Івана Миколайовича Вагилевича – талановитого українського поета, філолога, фольклориста, етнографа, громадського діяча, одного із зачинателів українського національно-культурного відродження в Галичині.
Іван Вагилевич народився 2 вересня 1811 року в селі Ясень на Рожнятівщині. Своє життя він присвятив служінню рідному народові, українському слову, історії та культурі.
Особливе місце у творчій біографії Івана Вагилевича посідає діяльність у складі знаменитої «Руської Трійці» - гуртка молодих українських просвітителів, до якого також входили Маркіян Шашкевич та Яків Головацький. Їх об’єднувало прагнення пробудити національну свідомість українців, утвердити рідну мову та зберегти духовну спадщину народу.
Вагилевич був співавтором
альманаху «Русалка Дністровая», який став знаковою пам’яткою українського культурного відрподження в Галичині.
Видання сприяло утвердженню живої народної мови в літературі та засвідчило
появу нової хвилі українського національного руху.
Як фольклорист та етнограф Іван Вагилевич збирав і досліджував народні пісні,
перекази, звичаї та легенди. Його наукові й літературні праці є цінним
свідченням духовного життя українського народу XIX століття.
До 215-річчя від дня народження Івана Вагилевича у Перегінській центральній міській бібліотеці діє книжкова виставка «Іван Вагилевич - подвижник українського слова».
Представлені на виставці книги та матеріали розповідають про життєвий і творчий шлях нашого видатного земляка, його внесок у розвиток української літератури, фольклористики, етнографії та просвітницького руху.
Іван Вагилевич належить до тих непересічних особистостей, чиє життя стало
прикладом відданого служіння Україні. Його ім’я назавжди пов’язане з духовним пробудженням українського
народу та боротьбою за право українського слова звучати в літературі й
суспільному житті.
Запрошуємо користувачів
бібліотеки ознайомитися з книжковою виставкою та відкрити для себе багатогранну
постать Івана Вагилевича – нашого славного земляка, просвітителя і будителя
українського духу.
четвер, 3 вересня 2026 р.
Нові книги в бібліотеці - радість для всіхї!

.jpg)





















.jpg)





.jpg)



