«Золотий гомін: голоси поетів» - онлайн читання

 

З 16 по 22 березня 2026 року в Україні вже втретє відбувається  Всеукраїнська інформаційно-просвітницька тематична акція «Національний тиждень читання поезії», яку організовує  Український інститут книги. Цьогорічна тема -«Золотий гомін», натхненна однойменною ліричною поемою Павла Тичини.

«Золотий гомін» Павла Тичини 1917 року — про духовне відродження українського народу, його, таку бажану свободу, нерозривну з відчуттям тривоги, наскрізним для всієї поеми. Рядки твору через понад століття не втратили своєї актуальності. «Золотий гомін» знову звучить про те саме: волю, надію і світло, огонь, що перемагає. Тема — «Золотий гомін», натхненна однойменною ліричною поемою Павла Тичини.

Поезія – це особливий світ емоцій, думок і переживань, у якому кожен може знайти щось близьке для себе. У поетичних рядках живе історія народу, його мрії, боротьба, любов до рідної землі. Українські поети впродовж століть, надихали, підтримували й дарували надію, а їхні слова й сьогодні звучать актуально та щиро.

Тема «Золотий гомін нагадує про багатство української поетичної традиції, про голоси класиків і сучасних авторів, які формують культурний простір нашої країни. Це запрошення почути поезію по-новому, відкрити для себе нові імена або знову повернутися до улюблених віршів.

Працівники Перегінської  центральної міської бібліотеки провели онлайн- читання  авторської поезії під назвою «Золотий гомін: голоси поетів». До   поетичного читання долучилися поетеси нашого краю; Наталя Данилюк, Богдана Пілецька, Василина Семкович, Наталя Волошин та Наталя Гадзецька. Щиро дякуємо Вам, за ваше слово, за вашу працю. Ваші вірші дуже цінні для нас і нашого краю, та й для всієї України.

      Бібліотека щиро запрошує читачів до Національного тижня читання поезії: перечитати улюблені поетичні твори, відкрити для себе нових авторів, поділитися рядками, що торкаються серця. Нехай ці дні стануть часом натхнення, глибоких роздумів та зустрічі з прекрасним світом українського поетичного слова.

Адже поезія – це золотий гомін душі, який лунає крізь покоління і завжди знаходить відгук у серцях читачів.

Книжкові подарунки від Андрія Кокотюхи

 

Перегінська центральна міська бібліотека висловлює  щиру вдячність відомому українському письменнику, сценаристу та журналісту  Андрію Кокотюсі.

У межах благодійної ініціативи  «Книги в дар бібліотеці», започаткованої Андрієм Кокотюхою, фонд нашої бібліотеки поповнився сучасними українськими виданнями.

 Ця акція, започаткована автором у 2023 році, стала справжнім містком між доброчинцями та бібліотеками. 

                                             

Висловлюємо глибоку вдячність за небайдужість, підтримку бібліотеки та популяризацію української літератури. 

Цей внесок є надзвичайно важливим для розвитку читання та культурного збагачення нашої громади. Подаровані видання вже зовсім скоро знайдуть своїх читачів і стануть джерелом натхнення, знань та приємних емоцій.

Окрему подяку висловлюємо Василині Семкович методисту Народного дому за ініціативу та небайдужість, за те, що звернулася до автора і посприяла такій важливій та добрій справі.

Щиро дякуємо за підтримку бібліотеки та любов до книги!

З повагою Перегінська центральна міська бібліотека.

Семінар «Види послуг служби зайнятості роботодавцям в тому числі для новостворених ПОУ»

      12 березня  2026 року на базі Перегінської центральної міської бібліотеки фахівцями Рожнятівського управління Калуської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості,  юристами сектору «Перегінське бюро правничої допомоги» та відділу супроводу ветеранів, за участі фахівчині   Христини Богданівни Мельникович, було проведено семінар   для роботодавців, військовослужбовців, ветеранів війни, членів сімей зниклих безвісти за особливих обставин, а також родин загиблих Захисників і Захисниць України  Перегінської громади на тему: «Види послуг служби зайнятості роботодавцям в тому числі для новостворених ПОУ». (Ознайомлення з базовим курсом самодопомоги та первинної підтримки у кризових ситуаціях та Всеукраїнською програмою ментального здоров'я «Ти як?» та інформування роботодавців щодо подолання тендерних професійних стереотипів та економічну безбар'єрність в рамках проєкту «Робота без бар'єрів»).

Під час заходу начальник відділу взаємодії з роботодавцями Галина Найко та  консультант роботодавця Марія Зварич ознайомили присутніх  із базовим курсом самодопомоги та первинної психологічної підтримки у кризових ситуаціях. Учасники дізналися про прості та дієві способи стабілізації емоційного стану, підтримки себе й інших у складних життєвих обставинах. Також присутніх було поінформовано про поняття економічної безбар'єрності - створення умов, за яких кожна людина, незалежно від життєвих обставин, має можливість реалізувати себе у професійній сфері.

 

       

Під час зустрічі учасники отримали актуальну інформацію щодо вдосконалення та підвищення ефективності зайнятості населення, а також щодо своїх прав, соціальних гарантій і можливостей отримання безоплатної правничої допомоги в Перегінській громаді.

Присутніх ознайомили з важливими питаннями, зокрема:

• отримання статусів, передбачених законодавством для ветеранів та членів їхніх родин;
• захисту прав членів сімей зниклих безвісти військовослужбовців;
• оформлення соціальних виплат;             
• можливостей отримання безоплатної правничої допомоги в порядку первинної та вторинної допомоги.

Під час заходу всі охочі  мали можливість поставити індивідуальні запитання та отримати фахові юридичні консультації щодо конкретних життєвих ситуацій.

«Тарас Шевченко - геній українського духу»

       Кожен великий народ має свої знакові постаті. Такою постаттю для нас, українців, є Тарас Шевченко, він був і залишається національним і світовим генієм, справжнім митцем, людиною незвичайної долі і неймовірного таланту.

    9 березня виповнюється 212 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, українського поета, художника, мислителя. Силою свого вродженого поетичного таланту Тарас Шевченко здобув найвище всенародне визнання Поета-Співця – Великого Кобзаря й сягнув духовних верховин Української та вселюдської культур. Його називають основоположником нової української літератури й літературної мови. А титанічна  сила його національного феномена випромінюється далеко поза  межі поезії, драматургії, прози, живопису й гравюри. Наділений від природи  могутнім талантом, Тарас Шевченко виявив у собі  найхарактерніші риси українського генотипу, синтезував тисячолітні набутки рідної культури. Тарас Шевченко як воістину народний Співець  успадкував таланти й духовні риси свого давнього, життєздатного, вільнолюбного й великодушного народу, про що говорив сам: «Історія мого життя складає частину історії моєї Батьківщини».

    Літературна спадщина Шевченка – це 240 поезій, з них – понад 20 поем; 20 повістей; щоденник; автобіографії; фрагменти двох незакінчених драм. Твори Шевченка перекладені приблизно 100 мовами світу. Шевченкова спадщина зберігає своє естетичне і соціально-виховне значення у наш час. Вона близька українському читачеві і всьому людству народністю, патріотизмом і волелюбністю.

    Тарас Шевченко залишив нам неоціненні духовні надбання – твори і світлу добру пам’ять про себе. Він пробуджував любов до України, кликав сильних на подвиги, уселяв у слабких надію й віру. Тарас Шевченко – завжди сучасний, актуальний, щоразу звертаючись до його слів, нові покоління знаходять у них потрібне, цікаве, злободенне.

  До 212-річниці від дня народження Тараса Шевченка у Перегінській центральній міській бібліотеці відбулися Шевченківські читання «Єднаймо душі словом Шевченка», під час яких учасники декламували вірші поета.

       Також організовано  виставку-вшанування «Тарас Шевченко - геній українського духу», яка знайомить відвідувачів із літературною спадщиною поета: поетичними, драматичними, прозовими творами, щоденниками, статтями, листами…

    Велич Тараса Шевченка полягає в тому, що він зумів повернути нам національну гідність і необхідність боротися за відновлення незалежної української держави. Його безмежна любов до українців і України проявлялася в тому, що він навчав і переконував нас про можливість щасливого життя тільки в своїй незалежній державі, адже «в своїй хаті – своя й правда, і сила, і воля».

    Тарас Григорович Шевченко був не лише видатним поетом та художником, справжнім патріотом, який оспівував рідну землю, а й після смерті   залишається головним духовним поводирем свого народу. Відколи триває в Україні війна, його пророчі вірші на устах ледь не кожного українця. Із закликами пророка наші воїни нині йдуть у бій з російськими окупантами, захищаючи Батьківщину. 

Шановні читачі! Запрошуємо Вас  відвідати книжкову виставку-вшанування!

«Крим. Окупація. Право на спротив»

 

       

26 лютого  - День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Цього дня у 2014 році на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України.

Ця подія стала символом єдності та спротиву окупації. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі. 16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії.  

 26 лютого ми згадуємо про часто трагічну й водночас величну історію Криму. Це – нагальний привід нагадати світу та самим українцям про всіх тих, хто довгими роками перебуває на тимчасово окупованій території, про тих, хто потребує підтримки, хто чекає на звільнення земель, мріє про можливість возз’єднатися з рідними та друзями, про тих, хто змушений жити при постійному ворожому терорі, однак не здається.

     До цієї дати  у Перегінській центральній міській бібліотеці підготовлено книжкову виставку-факт «Крим. Окупація. Право на спротив». Поезія та проза, перекладні тексти, дослідження науковців та журналістів, представлені на експозиції, дадуть змогу більше дізнатися про автентичну культуру Криму; дозволять не лише замислитись про історичні події, а й емоційно залучитися до розуміння трагічного минулого кримськотатарського народу; ознайомитися з класиками й сучасниками української та кримськотатарської літератур; відкрити для себе історії минувшини та сучасні реалії життя півострова.

 Тож запрошуємо вас на   цікавий  та   змістовний перегляд  виставки.

«Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я…»

 

Сьогодні, 25 лютого виповнюється 155 років від дня народження видатної української письменниці, поетеси, перекладачки, громадської діячки Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки)

Леся Українка входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. Писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, працювала як фольклористка (наспівала 220 народних мелодій), брала активну участь в українському національному русі. Вона завжди була в авангарді творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену світової літератури. Серед мистецької спадщини – збірки поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поеми «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драми-поеми «Касандра» (1901–1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911), «Камінний господар» (1912), «Бояриня» (1913).

    Найвідданішою і найглибшою любов’ю Лесі була рідна земля – Україна. Вона змушена була часто перебувати на лікуванні в інших країнах через свою тяжку недугу, але подумки завжди була з Україною. Поетеса з великим натхненням описувала природу милої рідної країни: її величні ліси, блакитні озера, але вона ніколи не була співцем «чистої природи», а всюди бачила людину –  з її горем і радістю, стражданнями і надіями.

 Доля цієї жінки, її життєва позиція – яскравий приклад для наступних поколінь, для тих, хто зневірився у собі і не бачить виходу в різноманітних життєвих ситуаціях. Всім своїм життям, своєю творчістю вона довела, що головне – це боротьба, що ніколи не можна опускати руки. Спадщина Лесі Українки – це цілюще джерело краси і творчого духу народу, з якого черпати усім нинішнім і прийдешнім поколінням, брати наснагу для життя і праці.

До річниці з дня народження славетної поетеси Перегінська центральна міська бібліотека  підготувала книжкову виставку-портрет «Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я…». Експозиція презентує збірки поезій, драматичні твори («Лісова пісня», «Камінний господар»), літературознавчі дослідження, біографічні матеріали та спогади про «геніальну дочку українського народу».

У бібліотеці пройшли Лесині читання «Українка - генальна постать», приурочені до 155-ї річниці від дня народження видатної української поетеси  Лесі Українки, за участю працівників бібліотеки та Народного дому.

Запрошуємо всіх бажаючих відкрити для себе Лесю Українку, ближче ознайомитися з її життям і творчістю.

«Неоголошена війна, що торкнулася кожного»

 

Сьогодні, рівно чотири роки тому, як Росія вторглася в Україну,  розпочавши найбільшу війну у Європі з часів Другої світової війни. Кожен українець, незалежно від місця проживання, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу.

До Дня повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України Перегінська центральна міська бібліотека підготувала історичний хронограф «Неоголошена війна, що торкнулася кожного», присвячений подіям, які змінили життя мільйонів українців.

 «Неоголошена війна, що торкнулася кожного» - це не просто експозиція, це крик душі, зафіксований на папері. Це біль, розпач, надія та незламність, вкладені в кожну літеру, в кожен рядок.

З першого погляду на виставковий стенд відчувається глибока тиша – та, що наповнена голосами тих, хто пережив, хто бачив. Хто втратив і хто не здався. Книги, розташовані перед відвідувачами, немов живі свідки часу, готові розповісти свої історії.

Сторінки тут пахнуть не лише друкарською фарбою, а й попелом зруйнованих домівок, мокрими від сліз літерами, теплом долонь, що писали, тремтячи від болю та віри. Це книги, що палають правдою.

У кожному тексті – людські долі, закарбовані між обкладинками. Щоденники очевидців, художні твори, документальні свідчення – усе це сплітається в єдиний голос що нагадує: ця війна торкнулася кожного. І ніхто не має права забути.

Ця виставка  - як відкрита рана, що водночас і болить, і зцілює. Вона не залишає байдужим. Вона горить серцем.

Запрошуємо переглянути книги, які відкривають правду про сучасну війну та її вплив на кожного з нас.

 Пам’ятаємо, читаємо, не забуваємо.

Ми дякуємо Збройним силам України, волонтерам, а також усім, хто наближає нашу перемогу і справедливий мир.

Вічна пам’ять і шана полеглим героям!

«Розквітай же рідна, українська мово!»

 

21 лютого в Україні і світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Рідна мова – це важливий носій цінностей та знань, одне з найцінніших надбань, які передаються від покоління до покоління.

Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше Іваном Нечуєм-Левицьким, Панасом Мирним, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

 Міжнародний день рідної мови покликаний показати важливість та підтримати самобутність кожної окремої мови світу та нагадує про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні.

Адже недаремно кажуть, що без мови нація помирає, тому в ній міститься культура та історія цілої держави.

Ці надважливі цінності українці знову виборюють зі зброєю в руках. За українську мову, національну ідентичність та право бути господарями на своїй землі гинуть кращі сини та доньки країни.

До Міжнародного дня рідної мови у Перегінській центральній міській бібліотеці оформлено книжкову виставку «Розквітай же рідна, українська мово!», яка допоможе здійснити подорож у дивовижний світ української мови. На виставці представлено словники, посібники, монографії з української мови, аналітичні статті та дослідження мовознавців, а також зразки української художньої літератури.

У ці важкі часи  українцям, як ніколи, важливо підтримувати свою рідну мову словом, віршем, піснею.

Як і раніше, очевидна істина: мова має значення. Це та рушійна сила, яка об’єднала українців і весь світ та веде до перемоги України. Підтримувати культурне розмаїття, захищати мови корінних народів, утверджувати українську мову як державну – наше спільне завдання.

Ми могутні й міцні в своїй мові.

Наше слово  - наша сила!

 

«Небесна Сотня – то в серцях вогонь, що гаряче палав за Україну»

 

     20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». Цей день є увічненням великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості, завдяки яким змінено хід історії нашої держави.

    Героїв, які загинули в Києві на Майдані, назвали Небесною Сотнею. Вони загинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна Сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності.

    18-20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській відбулося найбільш жорстоке протистояння між бійцями підрозділу «Беркут» і патріотами країни, саме тоді переважно від куль снайперів, загинула майже сотня активістів Майдану. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень народу до європейських цінностей. І в цій боротьбі за нашу свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі.

    Окрім українців, жертвами режиму Януковича стали білоруси, вірмени та грузини. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні.

   Сьогодні у Перегінській територіальній громаді відбувся захід вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні «Життя, присвячене свободі». Також  відбулася панахида за загиблими воїнами та Героями Небесної Сотні, до якої долучилися працівники відділу культури, Перегінської центральної міської бібліотеки та Народного дому селища Перегінське.

      

 

   Вшановуючи подвиг героїв, працівники бібліотеки підготували книжкову виставку-вшанування «Небесна Сотня – то в серцях вогонь, що гаряче палав за Україну».

    На виставці  представленні документальні та художні видання, що висвітлюють буремні події на Майдані, а також розповідають про мужність і героїзм її учасників, що поклали своє життя, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України.

  Пропонуємо всім бажаючим ознайомитися з виданнями, які представлені на виставці та вшанувати світлу пам'ять Героїв.

«З повагою та вдячністю – нашим користувачам»

 

Шановні читачі Перегінської центральної міської бібліотеки!

Щиро дякуємо всім, хто долучився до акції дарування книг. Ми вражені вашою підтримкою! Завдяки вашим подарункам наш фонд поповнився неймовірними виданнями.

Окрему подяку висловлюємо активним користувачкам бібліотеки – Василині Семкович, Вероніці Країло та Яні Римик - за доброту, підтримку бібліотеки та подаровані книги.

                      Подаровані книги – це безцінний внесок у розвиток культури читання та підтримку освіти.

Переконані, що кожне видання знайде свого вдячного читача й стане джерелом нових знань та ідей.

Дякуємо за вашу небайдужість та щедрість1

 

        

«Україна: шлях єдності» (до Дня єднання в Україні)

 

«Тільки в єдності ми можемо перемогти

і зберегти нашу незалежність»

В’ячеслав Чорновіл.

16 лютого Україна відзначає День єднання. Цього дня традиційно піднімають синьо-жовті прапори, виконують Гімн, одягають вишиванки та підтримують ЗСУ, демонструючи всьому світу єдність та незламність українського народу.

Це, мабуть, одне з наймолодших, але водночас найглибших за змістом свят у сучасному українському календарі. Воно не про давні звичаї, а про свідомий вибір кожного з нас бути частиною цілого…

Взимку 2022 року розвідки західних союзників попереджали Україну про можливе вторгнення рф і навіть вказували дату – 16 лютого. Ніхто не хотів вірити в таке жахливе майбутнє – країна продовжувала жити своїм життям і турботами, але водночас народ був схвильований небезпечними перспективами. Для підняття духу та, щоб зменшити психологічний тиск у суспільстві, глава держави встановив нове свято, покликане нагадати, що сила та міць українців саме в єднанні. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", – сказав тоді президент.

Цього року ми святкуємо його вчетверте. У нього немає сформованих роками традицій, але в умовах війни воно набуло особливого сенсу – показати усьому світові, що ми сьогодні – як ніколи єдині та попри все будемо відстоювати свою незалежність і своє майбутнє.

Наша єдність – це те, що ворог ніколи не зможе окупувати…

У Перегінській центральній міській бібліотеці цій знаковій події приурочена книжкова виставка «Україна: шлях єдності».

                                   

            На виставці представлено видання з фонду бібліотеки, що висвітлюють історичні аспекти становлення України, визначні події та постаті у боротьбі за єдність нашої держави,  внесок, який наша країна зробила для світової спільноти.

Запрошуємо вас переглянути виставку, відкрити для себе нові історії та вкотре відчути гордість за свою країну. Єднаймося у слові, думці та дії!

Книжковий тиждень добра

 

Вже зовсім скоро, 14 лютого День дарування книги – свято добра, щирості та любові до читання. Запрошуємо кожного долучитися до цієї теплої ініціативи та подарувати книгу бібліотеці.

Книга, подарована в цей день – схожа на ключ, який відкриває двері у чийсь новий світ. У ній голоси далеких мандрівників і близьких за духом людей, запах часу, що зупинився між рядками, і тиша, в якій народжуються думки.

День дарування книги нагадує: слова можуть бути подарунком, а історії – формою любові. І, можливо, саме сьогодні одна книга змінить чийсь вечір, думку або навіть життя.

Почнімо творити добро вже сьогодні!

Даруйте книги – даруйте радість!

Виставка-спогад «Стогнали Крути і молився вітер, цілуючи скривавлені сліди…»

 

29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху –  бій під Крутами – один із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

Затримавши російського ворога на чотири дні біля залізничної станції Крути, київські юнаки дали змогу владі УНР розгромити повстання російської п’ятої колони під назвою «повстання на заводі Арсенал» у Києві, а головне – укласти Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу й досягнути визнання УНР суб’єктом міжнародних відносин.

 У Крутах вирішувалася доля молодої української держави. Кілька сотень відважних юнаків та чоловіків зробили свій вибір – виступили проти російської військової агресії, стали на захист України. Вони були різного походження: діти селян, робітників, священників; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує їхнього чину.

 Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях. Подвиг крутянців, як і всіх Героїв визвольних змагань, став прикладом для захисників України в сучасній російсько-українській війні. Після оборони Бахмача й бою під Крутами російські окупанти почали боятися українських оборонців.

Сьогодні на захист України стали тисячі українців, які ще вчора були мирними людьми: вчителі, студенти, менеджери, бізнесмени, історики, співаки. Щира вдячність усім, хто нині виборює нашу перемогу, право жити у вільній країні на своїй землі. 

До річниці бою під Крутами, що відбувся 29 січня 1918 року, у Перегінській центральній міській бібліотеці проведено історичний екскурс  «Крути - бій за майбутнє України ».

                            

До Дня пам’яті героїв Крут у бібліотеці підготовлено виставку-спогад «Стогнали Крути і молився вітер, цілуючи скривавлені сліди…». 

       
  

На виставці читачі зможуть знайти історичні матеріали та статті, в яких розкриваються хід та причини трагедії, спогади нечисленних учасників бою, яким вдалося вижити. До уваги користувачів – прозові і поетичні художні твори, які доповнюють масштабну картину бою під Крутами.

До річниці бою під Крутами, що відбувся 29 січня 1918 року, у бібліотеці проведено історичний екскурс  «Крути - бій за майбутнє України ».

Запрошуємо всіх долучитися до вшанування пам’яті Героїв Крут, переглянути книги та дізнатися більше про цю знакову сторінку нашої історії.

         Вічна шана Героям Крут!           

«Голокост – шрам на серці людства» (до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту)

 

     

Щорічно 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту. Саме цього дня 1945 року  війська 1-го Українського фронту звільнили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Солдати Третього Рейху та їхні союзники переслідували та знищували євреїв,  військовополонених, людей з інвалідністю та психічними захворюваннями та всіх, хто на думку нацистів був «неповноцінним».

За час існування концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей.

 Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Із вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводилися військовими і поліцією окупаційної нацистської влади. Близько півтора мільйона євреїв знищено нацистами на території нашої країни. Це – чверть усіх жертв Голокосту, який є злочином проти всього людства.

З нагоди Дня пам’яті жертв Голокосту у Перегінській центральній міській бібліотеці підготувлено книжкову виставку-спомин  «Голокост – шрам на серці людства». На виставці представлені монографії, збірки свідчень і документів про Голокост, ґрунтовні дослідження відомих істориків, художні твори, які розкривають правдиве історичне тло про життя до і під час війни – інколи ліричні, драматичні та, попри найгірші обставини, справжні історії про надію, любов та виживання.

Гортаючи сторінки книг, ми згадуємо долі жертв Голодомору і знищеного російськими бомбами Маріуполя, депортованих кримських татар і розстріляних ромів, військовополонених, убитих в Оленівці.

Війна змусила нас зовсім по-іншому глянути на багато речей. Зокрема – і на нашу історію. Створила запит на пізнання й переосмислення минулого, на пошук трагедій сьогодення та відновлення наслідкових зв’язків із тим, що, здавалося б, залишилось уже далеко позаду. Зло має одне й те саме обличчя і це зло має бути покаране

Згадуючи Голокост, ми з надією й вірою дивимось у майбутнє. Ми згадуємо Голокост, аби зрозуміти, що немає геноциду проти когось, геноцид – завжди проти всіх. Фашизм убив мільйони невинних, але фашизму не вдалося убити правду, добро й справедливість.

Запрошуємо до перегляду.