Борцям за волю наш уклін

   14 жовтня 1942 року, з духу одвічної стихії і волі народу, під покровом Божої Матері, народилась Українська Повстанська Армія. Новітнім лицарям Вітчизни судилось відродити героїчну славу предків,  успадкувати козацьке прагнення до волі і  незалежності. Вони,мов орли, долаючи зневаги, лісові труднощі, боронили свій край та народ від наруги і знущань, аби година вільної та незалежної України прийшла на нашу землю.

    Українські козаки вважали що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю поважали як свою заступницю і покровительку

  14 жовтня – День захисника України. Свято відзначається у день Покрови Пресвятої Богородиці, водночас з Днем українського козацтва, а також Днем створення УПА.

   За часи незалежності України з’явилось багато матеріалів про бійців Армії Нескорених, але тема ця є невичерпною для української історичної науки. Для розширення та поглиблення знань  про славу героїв УПА,  Перегінська центральна міська бібліотека презентувала історичний екскурс «Борцям за волю наш уклін» .

 

    На бібліотечній  виставці представлені монографії, книги, наукові статті з наукових видань, ілюстрований матеріал, що висвітлює історію створення та боротьби ОУН – УПА; спростовує твердження про їх співробітництво з німецькими окупантами та боротьби проти власного народу.

 

   На зламі епох, коли відбуваються переоцінювання цінностей, змінюються світоглядні орієнтири, інтереси всіх соціальних груп, патріотизм стає стрижнем, навколо якого об’єднуються кращі сили суспільства. Патріотизм поєднує в собі любов до України, до свого народу, гордість за її минуле і сьогодення, готовність до її захисту, утвердження в свідомості об’єктивної оцінки ролі українського війська в українській історії, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України, її громадян ,від княжої доби Гетьманського козацького війська, військ УНР, Січових стрільців, воїнів УПА, Майдану, героїв Небесної Сотні та героїв бойових дій на Сході України

  Будуючи плани  на  майбутнє, ми повинні вдивлятись в минуле, черпати з нього  той  без цінний скарб, який не дасть загубити головне,розчинитися серед дрібних проблем. Кожен з нас повинен поставити себе  на  місце тих людей,які ціною свого  життя    захистили і захищають Батьківщину  і дати собі відповідь на  питання:  чи зміг  би я???

Виробнича нарада бібліотечних працівників

    5 жовтня 2021 року в Перегінській центральній міській бібліотеці відбулася чергова виробнича нарада бібліотечних  працівників відділу культури Перегінської селищної ради . На робочій зустрічі завідувачка Перегінською центральною міською бібліотекою Любов Богданівна Абрам розповіла присутнім про участь її у обласній  школі менеджера «Публічні бібліотеки: промоції читання», яка відбулася 28 вересня 2021 року на базі Ямницької сільської бібліотеки Ямницької сільської ради,  учасниками якої були директори/завідувачі публічних бібліотек територіальних громад Івано-Франківської області . Вона одна із небагатьох представляла  учасникам фахових навчань роботу бібліотек Перегінської  громади в нових умовах.

    На робочій зустрічі Люба Богданівна наголосила про додержання працівниками бібліотек трудової дисципліни, про підготовку закладів культури до роботи в зимовий період, а також про другий етап вакцинації бібліотечних працівників.

   Також приємним було привітання працівників із , хоч вже минулим, Всеукраїнським Днем бібліотек. Навзаєм бібліотекар бібліотеки с. Сливки Віра Лавришин привітала Любу Богданівну із професійним святом та  днем Ангела. 

«У мій сад завітала вже осінь»

 Осінь - пора, коли квітнуть хризантеми. Без перебільшення ця квітка може слугувати уособленням людей, свято яких 1 жовтня щороку відзначається на міжнародному рівні. День літньої людини - це чисте і світле свято.

   Ми мало замислюємося над тим, хто ж такі люди похилого віку, чим маємо завдячувати їм. Передусім - це люди, які піднялися на найвищі вершини життя, з яких воно бачиться більш реальним, без оман. Їхнє найбільше багатство - досвід, знання, уміння, мудрість. Та найголовніше - це покоління тих, хто пережив війни, голодомори, утиски та переслідування, безпідставні та безглузді втрати рідних. Цього не можна забувати!

   Пам'ятаймо повсякчас про свій борг перед ветеранами та людьми поважного віку. І робімо все, щоб вони щоденно відчували повагу й турботу, мали гідний рівень життя, не втрачали суспільної активності.

   Про це йшла мова на вечорі спілкування    «У мій сад завітала вже осінь», який відбувся 30 вересня в читальному залі  Перегінської центральної міської бібліотеки, зорганізований спільно з працівниками територіального центру соціального обслуговування населення Перегінської селищної ради. Винуватці святкування зібралися в чудовому товаристві для невимушеного спілкування. Посмішки сяяли на обличчях запрошених пенсіонерів, ветеранів праці. Їм є про що розповісти, є про що згадати. 

   По особливому тепло звучали привітальні слова, адресовані присутнім від Голови Перегінської селищної ради Ірини Богданівни Люклян, заступника голови Василя Леоновича Глинки, директора територіального центру соціального обслуговування населення Лесі Юріївни Бойко.

   Своїми враженнями та думками від прожитого ділились вчителі-пенсіонери Оксана Степанівна  Кулик, Ганна Федорівна Зозук, бувший аптекар Марія Василівна Депутат, бібліотекар Ярослава Василівна Рошко, завідувачка  клубом Дарія Йосипівна Котик та інженер Софія Яківна Романко.

                         

        Ліричні вірші і сердечні слова чергувалися з музичними номерами та щирими привітаннями на адресу людей похилого віку у виконанні методиста народного дому Віти Олексій та солістки аматорського колективу «Маленькі бойки» Соломії Чічак.

     

     Завідувачка центральною міською бібліотекою Люба Абрам  та ведучі Лідія Мельник та Оксана Яцишинець завершили свято побажаннями, щоб у всіх не лише сьогодні а й завжди був хороший настрій, щоб кожен день додавав бадьорості, щоб сонячне проміння зігрівало серця, а слова подяки возвеличували, щоб постійно відчували свою повагу, шану, гордість, ніжність, відданість любові…

Бабин Яр: біль нашої пам’яті

                                                             Великий Боже, ми з твоєї згоди

                                                              Проходимо дорогу в Бабин Яр,

                                                              Де смертю Ти поєднуєш народи,

                                                                     Щоб зберегти життя й свободи дар.

                                                                                                         Д. Павличко

    Бабин Яр… Полюс нелюдськості… Наш біль… Наша пам’ять… Одна з найстрашніших сторінок літопису зла та страждань, написана людською кров’ю. Тут розстрілювали, тут спалювали трупи і тут просівали попіл. Це всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні.   

   Цього місяця минає 80 років від однієї з найболючіших трагедій, внесених до сторінок української історії, – масового винищення євреїв, мирних жителів усіх національностей, військовополонених, що відбувалося 29-30 вересня 1941 року в Бабиному Яру. Трагедія Бабиного Яру стала для українців занадто гірким уроком, який має засвоїти і знати кожен, щоб уникнути повторення давніх помилок.

   Напередодні 80 роковин цієї страшної трагедії для старшокласників в Перегінській центральній міській бібліотеці  проведено годину пам’яті «Бабин Яр: біль нашої пам’яті».

   Бібліотекар Лідія Мельник  розповіла  присутнім про Київ за часів німецької окупації, представили хронологію подій, які відбувалися в Бабиному Яру, масштаби трагедії та кількість загиблих, серед яких і відома українська поетеса Олена Теліга.

   В бібліотеці діє книжкова виставка «Їх тисячі лягло у Бабин Яр глибокий…», де користувачі можуть познайомитися з літературою про всесвітньо відоме місце трагедії, що стало символом Голокосту, найбільшим інтернаціональним цвинтарем в Україні, а також із творами поетів Д.Павличка, М. Бажана,  В. Сосюри,  Л. Костенко, в яких висвітлена тема подій у Бабиному Ярі.

      Історія Бабиного Яру – страшна і повчальна. Десятки тисяч жертв – це реальна ціна за людську безвідповідальність і маніакальне бажання панувати над світом. Водночас, це повчальний урок для нинішнього покоління, яке має знати всю правду про одну з найбільших трагедій людства, щоб не повторити його помилок.

Славний син Підгір'я

    02.09.2021 року з нагоди 210-ї річниці від Дня народження нашого славнозвісного земляка І.М.Вагилевича біля музею та пам'ятника видатного етнографа,поета та краєзнавця відбулося літературно-музичне свято "Славний син Підгір'я". 

                                   

Панахиду за упокій душі славного поета бойківського краю Івана Вагилевича відправили настоятелі храмів св. Арт  Михаїла ПЦУ о. Володимир Васюта та св. Апостолів Петра і Павла ПЦУ о. Василь Депутат.

    До присутніх із словами вдячності та гордості за земляка звернулись заступник голови Перегінської ОТГ Володимир Вагилевич та староста села Мирослава Гулій, начальник відділу культури Перегінської ОТГ Світлана Богданівна Худик.
   

                               

На святі були присутні заступник голови Перегінської ОТГ Василь Глинка та старости сіл Перегінської ОТГ,начальник відділу освіти Перегінської ОТГ, також житель села Ясень Мотрюк Василь Васильович.

    Працівники Перегінського НД підготували та провели літературно-музичне свято "Славний син Підгір'я". Ведучі дійства Віра Абрам та Віта Олексій пройшлися сторінками життєвого та творчого шляху Івана Вагилевича, прочитали його вірші, а тріо  «Плеяда» з Ясеня виконали пісню на його слова.

   До 210 -ї річниці славного земляка у видавництві Час Інформ вийшла з друку поетична збірка "Зерна добра і любові", присвячена цій даті, завідувачки Народного Дому с. Ясень, члена Літератуного об'єднання "Ґорґани" Зінаїди Смик, яка  продекламувала вірш, присвячений поету-земляку.

   Вшанування пам’яті супроводжувалось пісенним співом у виконанні аматорського зразкового чоловічого гурту «Братове», солістки Віти Олексій, та церковних хорів.

   У святі взяли участь  працівники бібліотечної системи ОТГ на чолі з завідуючою Перегінською центральною бібліотекою Любою Богданівною Абрам. 

Славний син Підгір»я – Іван Вагилевич

                Ціль...єсть: опікування ся народністю руською, причинення ся до її свобідного і независимого розвиття,  а при тому - удержування згоди і єдності з миром соплеменної народності в нашій спільній отчині.

Вагилевич І. М

   Перлиною прикарпатського краю можна назвати  Івана Миколайовича Вагилевича, 210-ту річницю від дня народження якого будемо відзначати 2 вересня.  Він є одним із зачинателів нової української літератури в Галичині, увійшов в історію нашої культури як талановитий письменник, літературознавець, лінгвіст, фольклорист і етнограф, громадсько-культурний діяч.

   Уся його свідома діяльність була спрямована на те, щоб західна гілка нашого народу відчула себе органічною частиною української нації. Підняти рідний народ до високостей європейської культури, оновити художнє слово, поставити його поряд із літературними досягненнями представників інших народів - цим високим завданням він віддавав усі свої сили.

   Його побратимами і друзями по перу були Маркіян Шашкевич та Яків Головацький. Разом вони складали ядро знаменитого гуртка-об'єднання, який увійшов в історію українського письменства під назвою „Руська трійця" і якому судилося зіграти вирішальну роль в українському національному відродженні.

  До 210 річниці від дня народження Івана Вагилевича в Перегінській центральній міській бібліотеці організовано книжкову виставку «Славний син Підгір»я – Іван Вагилевич», а бібліотекар ознайомила користувачів з біографією поета та його творчістю. 

   Пропонована виставка зацікавить тих, хто хоче детальніше ознайомитися з літературним доробком митця. Адже його твори - не тимчасове читацьке захоплення, а постійні величини українського духовного світу. Тут зібрані книги, публікації, передруки в періодичних виданнях творів І. Вагилевича, література про нього. 

   У с. Ясень, реставровано пам'ятник та діє музей Івана Вагилевича.

   Сьогодні неможливо уявити вітчизняну літературу без фундаментального доробку Івана Миколайовича Вагилевича. Його творча спадщина - то коштовна перлина в духовній скарбниці українського народу.

   

«А вдома ще чекають…»

 

 Щороку 30 серпня у світі відзначають Міжнародний день жертв насильницького зникнення, або День зниклих безвісти.

   День встановлений згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 2010 року за активної підтримки міжнародних правозахисних організацій та Червоного Хреста. Щоправда, це питання понад півстоліття порушувалося перед відповідними установами ООН представниками Латиноамериканської Федерації родичів зниклих безвісти людей.

   Кому-кому, а латиноамериканцям, які впродовж десятиліть потерпали від різноманітних диктаторів, добре була відома ця проблема – безслідне зникнення близької людини, шантаж, залякування, роки пошуків, розпачу, що змінюється надією і навпаки.

   З огляду на війну на сході України та російську окупацію Криму, Міжнародний день жертв насильницького зникнення набув актуальності й для України. Звичайною справою стала практика викрадення російськими спецслужбами людей у Криму, насильницьке зникнення українських активістів на окупованих сепаратистами територіях Донбасу, порушення прав людини на непідконтрольних Україні територіях.

   

Та  найбільша кількість зниклих безвісти в  наш час - під час участі в антитерористичній операції. Одним із найприкріших випадків зникнення безвісти була Іловайська  трагедія. Іловайський котел – це бойові дії у місті Іловайськ Донецької області в серпні місяці 2014 року, внаслідок якого українська армія понесла найбільші втрати. Сотні загиблих, зниклих безвісти та взятих в полон через невиконані домовленості російської сторони.

  За офіційними даними – 366 загиблих, 158 зниклих безвісти, 429 поранених, 128 полонених.

   Ті події, в яких українські військові зазнали найбільших за історію АТО втрат, тепер називають «Іловайським котлом» або «Іловайською трагедією»

    Приєднуючись до відзначення Міжнародного  дня жертв насильницького зникнення, або День зниклих безвісти,на вшанування пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в Перегінській центральній міській бібліотеці організовано книжкову виставку «А вдома ще чекають…».

  Через сім років після трагедії досі достеменно невідома точна кількість загиблих та зниклих безвісти. А книги Романа Зіненка « Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії» у 2-х частинах розповідають нам про ці жахливі дні.

    Книга  «Прикарпатці в АТО»  розповість користувачам про  вісьмох прикарпатців  , бійців батальйону «Івано-Франківськ», які вважаються зниклими  безвісти. І оте «безвісти» ще дає останню надію рідним побачити їх живими.

Повертайтесь додому ! На вас ще чекають!