«Засіяв зорями чесні душі»

До 125-річчя від дня народження Г. М. Косинки ( 1899 – 1934), українського письменника

Григорій Михайлович Стрілець (справжнє прізвище пись­менника) народився 29 листопада 1899 р. в с. Щербанівка на Київщині в бідній селянській родині. 1913 р. закінчив початкову школу в с. Красному й працював писарем.

У газеті «Боротьба» він дебютував 11 лютого 1919 року із невеличкою заміткою «З робітничого життя», вперше використавши псевдонім «Косинка». Цей псевдонім Григорій Стрілець взяв за назвою скромних польових квітів — червоних косинців.

У своїй творчості Г. Косинка розвивав найкращі традиції української новелістики початку XX ст., зокрема М. Коцюбинського, С. Васильченка й передусім В. Стефаника. Саме у газеті «Боротьба» з'явився 4 травня 1919 року перший його художній твір — невеликий автобіографічний етюд «На буряки», підписаний «Косинка».

Проза Григорія Косинки відзначається правдивістю і гостротою відтворюваних життєвих конфліктів. У його творах змальовуються трагічні події української революції 1917-21 рр. За життя автора було опубліковано близько двадцяти збірок новел і оповідань. Серед них, окрім першої «На золотих богів» (1922), найприкметніші «В житах», «Політика», «Вибрані оповідання», «Серце». На жаль, деякі новели втрачено назавжди, в тому числі й останню «Перевесло», що була закінчена саме напередодні арешту. 4 листопада 1934 він був заарештований органами НКВС СРСР. Письменника засудили за звинуваченням у приналежності до організації, яка готувала терористичні акти проти зверхників російських комуністів, та вбили 15 грудня 1934 року. Реабілітовано Григорія Косинку посмертно 19 жовтня 1957 року.

Твори Григорія Косинки перекладено білоруською, німецькою, італійською, польською, болгарською, угорською, російською та іншими мовами.

До 125-річчя від дня народження Г. М. Косинки (1899 – 1934), українського письменника в  Перегінській центральній публічній бібліотеці підготовлено панораму творчості «Засіяв зорями чесні душі», яка містить літературу, що висвітлює життєвий і творчий шлях письменника, його найвідоміші твори.

Ім’я Григорія Косинки, як і багатьох представників «Розстріляного відродження», було довгий час забуте через репресивну радянську політику щодо українських інтелектуалів. Лише в 1960-х роках, під час хрущовської відлиги, його твори почали знову видавати, а постать Косинки  була повернута в культурний дискурс України.

Сьогодні твори Григорія Косинки включені до шкільних програм з української літератури.  В його рідному селі Щербанівка на Київщині встановлено меморіальну дошку на честь письменника, У Києві одна з вулиць носить ім’я Григорія Косинки. Також його  ім’ям  названо бібліотеки та літературні премії в Україні.

У 1989 році, під час відновлення пам’яті жертв сталінських репресій, його ім’я  було реабілітоване. Його творчість залишається актуальною та впливовою для нових поколінь українських читачів, адже вона висвітлює складні та болючі моменти української історії.

 

« Скажи «НІ» насильству» ("16 днів проти насильства")

 

   Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. 

   Починаючи з 1991 року, міжнародна спільнота підтримує акцію «16 днів проти насильства». Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада до 10 грудня свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні або окремій державі соціальний простір, вільний від насильства.

   В рамках щорічної акції  «16 днів проти насильства», в Перегінській центральній  міській бібліотеці пройшла зустріч з юристами сектору «Перегінське бюро правничої допомоги» Калуського відділу правничої допомоги Західного управління правничої допомоги Західного міжрегіонального центру з надання правничої допомоги Ольгою Матіїв та Іриною Гайдук.. Фахівці безоплатної правничої допомоги надали інформацію про те, що таке насильство та його види;  що робити  у випадку насильства у сім’ї; куди звертатися по допомогу у випадку проявів насильства; як зберегти себе від насильства?

                               

   В бібліотеці діє книжкова викладка «Скажи «НІ» насильству», на якій представлені книги про декларацію прав людини, свободу, рівність та захист гідності, література, що пояснює природу насильства, способи його уникнення та боротьби з ним.

 Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок, та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи,  що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі є порушенням прав людини.

  Закликаємо кожного бути свідомими, не залишатися осторонь проблеми, не замовчувати та не виправдовувати насильство!

Скажіть насильству СТОП!

«Скорботна пам’ять поколінь» (91 роковини Голодомору)

                     «Із тридцять третім голим роком,

Голодно-голим та німим,

Та тричі пухлим. Хай би з ним

Поїли б кору і комору,

Траву і шкуру цвіль і міль,

Та мерли жовті, як з похміль,

Без трун понесені зі двору.

Нізащо. Просто. Без вини…»

А. Малишко.

    Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946-1947 років. Голодомор 1932-33-го був один із найжорстокіших і найцинічніших злочинів москви проти українського народу. А сьогодні рашисти, як спадкоємці того режиму, знову коять злочини проти людяності та геноцидні дії на українській землі, нащадки російських катів знову повернулися, щоб вбивати лише за те, що ми українці.

   Україна внаслідок Голодомору-геноциду 1932-1933 років, масових штучних голодів 1921-1923 та 1946-1947 років втратила мільйони людських життів.

   Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», ухваленого Верховною Радою України 28 листопада 2006 року  голодомор 1932-1933 років визнано геноцидом Українського народу.

   До Дня пам’яті жертв Голодомору Перегінська центральна міська бібліотека презентує книжкову виставку-скорботи  «Скорботна пам’ять поколінь», яка висвітлює історію Голоду 1932-1933 років, дослідження українських  та  зарубіжних науковців, свідчення очевидців, які розкривають причини та наслідки голодомору в Україні. У цих виданнях читач знайде правду, часом пекучу, але таку потрібну! 

   Цій темі присвятила вірш «Тридцяті» поетеса Наталя Данилюк, який прозвучав у виконанні Вероніки Країло.

    Тож в ці скорботні дні відзначення чергових роковин Голодомору-геноциду в Україні схилімо голови й запалімо свічки на знак пам’яті про трагічне минуле нашого народу. Це – наша спільна біль, наша спокута, наша пам’ять…

1000 днів війни, 1000 днів боротьби, 1000 днів незламності

 Ніколи вже не буде як раніше…

                     Це наша доля, не жахливі сни.

              

              Ми стали на одне життя сильніші,

                       

                  Ми стали поколіннями війни…

                 Ліна Костенко

   19 листопада ми згадаємо сумний день – 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.

   Сьогодні у мужності є ім’я, і це ім’я – Україна. Вона вже 1000 днів після повномасштабного вторгнення російської федерації живе, страждає, бореться. Наші вороги намагаються знищите те, без чого життя українців немислиме: правду, свободу, наш дух, культуру, історичну пам’ять…

   Протягом 1000 днів кожен українець, незалежно від місця, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу. Наші найхоробріші в світі воїни показують  кожного дня свою силу, стійкість і волю, роблять усе, щоб наблизити Перемогу, Своїм героїзмом вони пишуть сучасну історію України.

За 10 років війни в Україні зародилася нова лінія сучасної літератури, яка допоможе читачеві пізнати глибину та сутність цієї страшної війни. Під обстрілами, в еміграції, навіть в окопах – українські митці продовжують писати, документувати нову реальність. Про російсько-українську війну написано сотні книг – і документальних, і художніх. Видання відображають актуальні події сьогодення та віддзеркалюють дух нашого часу. Запрошуємо мешканців громади відвідати героїко-патріотичну книжкову виставку «1000 днів війни, 1000 днів боротьби, 1000 днів незламності», що діє в Перегінській центральній міській бібліотеці.

   У цю важку добу хто, як не митці, здатні перенести крізь час сьогоднішній біль? Наші поети не мовчать, пишуть навіть в укриттях, під звуками постійних сирен. І їхні вірші несуть у собі закостенілий крик і бойовий клич, сльози трауру та слова розради, несуть нашу трагедію й незламну віру у власну державу. Про це складно писати, але наші поети-земляки селища Перегінське  змогли… Та долучилися до онлайн читань, відкриваючи нам душу і серце, переживання і вболівання за кращу долю України, почуття гордості за свій народ. 

   Розпочинає онлайн авторські читання патріотичної поезії поетеса, педагог, переможець численних поетичних конкурсів, лауреатка літературно-мистецьких премій ім. Андрія Малишка, Марійки Підгірянки, Анатолія Криловця,Василя Юхимовича та активна учасниця Івано-Франківського міжрегіонального поетичного клубу «Об’єднані словом» та літературного об’єднання «Горгани», Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників Наталя Данилюк.

                                                   Поетеса читає свій вірш  « 1000 днів…» 

   Відеопоезія «Нескорені» : автор та виконавець Богдана Пілецька – поетеса селища Перегінське, учасниця літературного об’єднання «Горгани».

   Цей день – нагадування про нашу силу, про нескореність і віру в перемогу, Разом, завдяки нашим захисникам і захисницям, підтримці волонтерів та кожного з нас, ми пройшли цей шлях і продовжуємо йти далі. Схиляємо голову перед тими, хто віддав своє життя, і дякуємо всім, хто бореться сьогодні за наше мирне завтра!

«Я сміявся і плакав з любові»

  13 листопада виповнюється 135 років з дня народження українського письменника, класика сатиричної прози XX  століття,  «короля українського тиражу» Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка).  Неймовірний талант, неймовірна людина. Патріот України в епоху тотальних репресій та колективного насилля. Його друкували мільйонними накладами та називали королем тиражу. Він був другим за популярністю після Тараса Шевченка. 

   Остап Вишня – неймовірно унікальний письменник, який започаткував в літературі новий жанр – «усмішка», як різновид гумористичного прозового твору, що неабияк припав до вподоби читачам.

   Задля того, щоб читати Вишню, багато неписьменних селян прагнули  ліквідувати свою неграмотність, а русифіковані робітники та службовці вчились читати українською мовою.

   Письменник Микола Хвильовий у липні 1930 року писав: «Усмішки» Остапа Вишні я полюбив. Полюбив їх за те, що вони запашні, за те, що вони ніжні, за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні і водночас глибоко трагічні…».

   На його долю випали важкі випробування – арешт, заслання, десятирічна каторга. Та попри усі негоди Остап Вишня не перестав «усміхатись». Поет  Максим Рильський так згадував про нього: «Він світив, як сонце, до нього люди тяглися, як до сонця. Він умів гриміти, як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники».

   До дня народження письменника працівники Перегінської  центральної міської бібліотеки підготували виставку «Я сміявся і плакав з любові», що дає змогу зануритися у світ добродушного гумору та унікальної сатири.

   Виставка дає можливість сучасним читачам побачити, як майстерно Остап Вишня володів словом, як поєднував гумор із соціальною критикою та зробив свій вклад у розвиток української літератури.

   Запрошуємо всіх бажаючих до перегляду.

Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва

 9 листопада в Україні святкують Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва. Ця дата була встановлена в березні 2000 року Указом Президента, втім 2013 року були внесені зміни і свято перенесли на 9 листопада. Свято засноване, щоб вшанувати професіоналів і аматорів, які займаються мистецтвом, підтримують народні традиції, популяризують українську культуру. Цей день об’єднує всіх, хто не уявляє свого життя без української музики, співу, народної творчості та декоративно-прикладного мистецтва, живопису, театру, книги, хто веде величезну просвітницьку та патріотичну роботу.

   Українська культура, одна з небагатьох, яка змогла вистояти під могутнім натиском чужих агресивних впливів, зберегти свою самобутність, первозданну чистоту і незамуленість.

   Прародителями української культури можна вважати культуру індоєвропейських предків слов’ян,  слов’янські культурні джерела, культури Київської Русі – дохристиянську і християнську.

   Без сумніву, культурний розвиток народів відбувається в процесі їх постійних взаємовідносин. Чим більше різних впливів акумулює в собі культура народу, тим більш культурним є цей народ.

   До Всеукраїнського дня  працівників культури та майстрів народного мистецтва працівники Перегінської центральної міської бібліотеки підготували книжкову виставку- огляд  «Мистецька палітра Прикарпаття», яка знайомить із культурно-мистецькою палітрою краю,  з людьми , які творять наше сьогодення. 

  Запрошуємо всіх бажаючих до перегляду виставки.

   Вітаємо усіх, хто присвятив себе служінню мистецтву, хто дарує людям незабутні зустрічі з прекрасним! Бажаємо міцного здоров’я, нових творчих здобутків, професійних успіхів, невичерпної енергії, миру і добробуту!