Сторінки

вівторок, 19 листопада 2024 р.

1000 днів війни, 1000 днів боротьби, 1000 днів незламності

 Ніколи вже не буде як раніше…

                     Це наша доля, не жахливі сни.
              
              Ми стали на одне життя сильніші,
                       
                  Ми стали поколіннями війни…

                 Ліна Костенко

   19 листопада ми згадаємо сумний день – 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.

   Сьогодні у мужності є ім’я, і це ім’я – Україна. Вона вже 1000 днів після повномасштабного вторгнення російської федерації живе, страждає, бореться. Наші вороги намагаються знищите те, без чого життя українців немислиме: правду, свободу, наш дух, культуру, історичну пам’ять…

   Протягом 1000 днів кожен українець, незалежно від місця, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу. Наші найхоробріші в світі воїни показують  кожного дня свою силу, стійкість і волю, роблять усе, щоб наблизити Перемогу, Своїм героїзмом вони пишуть сучасну історію України.

За 10 років війни в Україні зародилася нова лінія сучасної літератури, яка допоможе читачеві пізнати глибину та сутність цієї страшної війни. Під обстрілами, в еміграції, навіть в окопах – українські митці продовжують писати, документувати нову реальність. Про російсько-українську війну написано сотні книг – і документальних, і художніх. Видання відображають актуальні події сьогодення та віддзеркалюють дух нашого часу. Запрошуємо мешканців громади відвідати героїко-патріотичну книжкову виставку «1000 днів війни, 1000 днів боротьби, 1000 днів незламності», що діє в Перегінській центральній міській бібліотеці.


   У цю важку добу хто, як не митці, здатні перенести крізь час сьогоднішній біль? Наші поети не мовчать, пишуть навіть в укриттях, під звуками постійних сирен. І їхні вірші несуть у собі закостенілий крик і бойовий клич, сльози трауру та слова розради, несуть нашу трагедію й незламну віру у власну державу. Про це складно писати, але наші поети-земляки селища Перегінське  змогли… Та долучилися до онлайн читань, відкриваючи нам душу і серце, переживання і вболівання за кращу долю України, почуття гордості за свій народ. 

   Розпочинає онлайн авторські читання патріотичної поезії поетеса, педагог, переможець численних поетичних конкурсів, лауреатка літературно-мистецьких премій ім. Андрія Малишка, Марійки Підгірянки, Анатолія Криловця,Василя Юхимовича та активна учасниця Івано-Франківського міжрегіонального поетичного клубу «Об’єднані словом» та літературного об’єднання «Горгани», Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників Наталя Данилюк.

                                                   Поетеса читає свій вірш  « 1000 днів…» 

   Відеопоезія «Нескорені» : автор та виконавець Богдана Пілецька – поетеса селища Перегінське, учасниця літературного об’єднання «Горгани».

   Цей день – нагадування про нашу силу, про нескореність і віру в перемогу, Разом, завдяки нашим захисникам і захисницям, підтримці волонтерів та кожного з нас, ми пройшли цей шлях і продовжуємо йти далі. Схиляємо голову перед тими, хто віддав своє життя, і дякуємо всім, хто бореться сьогодні за наше мирне завтра!


середа, 13 листопада 2024 р.

«Я сміявся і плакав з любові»


  13 листопада виповнюється 135 років з дня народження українського письменника, класика сатиричної прози XX  століття,  «короля українського тиражу» Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка).  Неймовірний талант, неймовірна людина. Патріот України в епоху тотальних репресій та колективного насилля. Його друкували мільйонними накладами та називали королем тиражу. Він був другим за популярністю після Тараса Шевченка. 

   Остап Вишня – неймовірно унікальний письменник, який започаткував в літературі новий жанр – «усмішка», як різновид гумористичного прозового твору, що неабияк припав до вподоби читачам.

   Задля того, щоб читати Вишню, багато неписьменних селян прагнули  ліквідувати свою неграмотність, а русифіковані робітники та службовці вчились читати українською мовою.

   Письменник Микола Хвильовий у липні 1930 року писав: «Усмішки» Остапа Вишні я полюбив. Полюбив їх за те, що вони запашні, за те, що вони ніжні, за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні і водночас глибоко трагічні…».

   На його долю випали важкі випробування – арешт, заслання, десятирічна каторга. Та попри усі негоди Остап Вишня не перестав «усміхатись». Поет  Максим Рильський так згадував про нього: «Він світив, як сонце, до нього люди тяглися, як до сонця. Він умів гриміти, як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники».

   До дня народження письменника працівники Перегінської  центральної міської бібліотеки підготували виставку «Я сміявся і плакав з любові», що дає змогу зануритися у світ добродушного гумору та унікальної сатири.

   Виставка дає можливість сучасним читачам побачити, як майстерно Остап Вишня володів словом, як поєднував гумор із соціальною критикою та зробив свій вклад у розвиток української літератури.

   Запрошуємо всіх бажаючих до перегляду.

четвер, 7 листопада 2024 р.

Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва


 9 листопада в Україні святкують Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва. Ця дата була встановлена в березні 2000 року Указом Президента, втім 2013 року були внесені зміни і свято перенесли на 9 листопада. Свято засноване, щоб вшанувати професіоналів і аматорів, які займаються мистецтвом, підтримують народні традиції, популяризують українську культуру. Цей день об’єднує всіх, хто не уявляє свого життя без української музики, співу, народної творчості та декоративно-прикладного мистецтва, живопису, театру, книги, хто веде величезну просвітницьку та патріотичну роботу.

   Українська культура, одна з небагатьох, яка змогла вистояти під могутнім натиском чужих агресивних впливів, зберегти свою самобутність, первозданну чистоту і незамуленість.

   Прародителями української культури можна вважати культуру індоєвропейських предків слов’ян,  слов’янські культурні джерела, культури Київської Русі – дохристиянську і християнську.

   Без сумніву, культурний розвиток народів відбувається в процесі їх постійних взаємовідносин. Чим більше різних впливів акумулює в собі культура народу, тим більш культурним є цей народ.

   До Всеукраїнського дня  працівників культури та майстрів народного мистецтва працівники Перегінської центральної міської бібліотеки підготували книжкову виставку- огляд  «Мистецька палітра Прикарпаття», яка знайомить із культурно-мистецькою палітрою краю,  з людьми , які творять наше сьогодення. 

  Запрошуємо всіх бажаючих до перегляду виставки.

   Вітаємо усіх, хто присвятив себе служінню мистецтву, хто дарує людям незабутні зустрічі з прекрасним! Бажаємо міцного здоров’я, нових творчих здобутків, професійних успіхів, невичерпної енергії, миру і добробуту!


четвер, 31 жовтня 2024 р.

ЗУНР. Історія України - Галичина

 

 

 106 років тому,  1 листопада 1918 року, була утворена Західноукраїнська Народна Республіка.
    1 листопада 1918 року у Львові відбулося збройне повстання, відоме як Листопадовий чин, результатом якого стало проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.
    13 листопада 1918 року УНРада затвердила Конституційні основи новоствореної держави – «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської імперії», нова держава отримала назву «Західноукраїнська Народна Республіка». В цьому законі закріплювались верховенство і суверенність народу, який мав здійснювати їх через свої представницькі органи. Гербом ЗУНР став золотий лев на синьому полі, прапором – синьо-жовтий, гімном – пісня «Вже воскресла Україна» («Ще не вмерла Україна»).
   Польські керівні кола не змирилися з утворенням ЗУНР. Уже з перших днів листопада на вулицях Львова розгорілись збройні сутички між українськими і польськими загонами. Бої проходили з перемінним успіхом, та у ніч на 22 листопада українські підрозділи змушені були залишити Львів. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а з січня 1919 р. до Станіслава. 22 січня 1919 р. у Києві, на Софіївській площі, було урочисто проголошено Акт про злуку ЗУНР і УНР, який мав декларативний символічний характер. Проте боротьба не була марною. Урядові ЗУНР вдалося налагодити адміністрацію краю, забезпечити функціонування шкіл, пошти, телеграфу, залізниці і прийняти цілу низку законів.
   До Дня вшанування пам’яті бібліотека оформила  книжкову виставку  «ЗУНР. Історія України - Галичина».


    На виставці представлені, збірники  літератури, збірки документів і матеріалів, історіографічні, довідкові видання, які відображають передумови створення на території Західної України самостійної держави, що фактично існувала протягом 1918–1919 років. Листопадовий зрив (Листопадовий чин), проголошення ЗУНР і подальша боротьба українців Західної України за національне визволення є невід’ємною складовою Української революції 1917–1921 років.
    Західноукраїнська Народна Республіка проіснувала 257 днів. Безсумнівно, поразку ЗУНР зумовив цілий ряд факторів. Проте жоден з них не здатний перекреслити роль цього державного утворення в історичному просуванні українського народу шляхом національної свободи і державної незалежності. ЗУНР увійшла в історію як героїчна сторінка у боротьбі українського народу за незалежність, вільний демократичний розвиток.

 Запрошуємо всіх бажаючих до перегляду тематичної виставки.

понеділок, 28 жовтня 2024 р.

«Відкрий для себе красу рідної мови»

 


   Мова – це одна з найголовніших ознак нації. Українська – мова вільних людей, які мають громадянську гідність та цінність, які віддані рідній землі. «Не стане мови – не стане національності: вона геть розпорошиться поміж дужчим народом…» Іван Огієнко. Тому мова має значення!

    27 жовтня  Україна відзначає День української писемності та мови, Це свято пов'язане із вшануванням Православною церквою України пам'яті преподобного Нестора-Літописця - монаха Києво-Печерської лаври, автора літопису "Повість минулих літ". Це свято гуртує всіх українців на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадського світогляду, адже кожен народ відбудеться лише тоді, коли усвідомить себе в рідному слові.

   В Перегінській центральній міській бібліотеці до Дня української писемності та мови: пройшли поетичні читання «Українська мова – мова Перемоги»!  Відвідувачі бібліотеки емоційно декламували поезію Л. Костенко, О.Кузів,  Н. Данилюк, Л. Соломчак та інших майстрів поетичного слова.



   В бібліотеці розгорнута книжкова виставка «Відкрий для себе красу рідної мови». Виставка містить книги, які розповідають нам про українську мову, про сучасну літературну мову, збірки віршів великих українських поетів, розкриває перед відвідувачами бібліотеки історію походження української мови, непростий шлях її розвитку, всю велич та красу рідної мови. На виставці зібрані крилаті вислови про українську мову відомих людей, які не залишать вас байдужими. 

   Мова – це історія народу, це велике національне надбання, скарб кожного народу, невід’ємна частина ідентифікації нації. У своїй мові ми зберегли свою ментальність, оформили словесну культуру – унікальний фольклор і високорозвинену художню літературу.

   Бережімо і говорімо нею – це найкраще, що можемо зробити. Бо мова має значення!

   Любімо свою рідну мову, адже з нею наше майбутнє і майбутнє України!

 

 

четвер, 17 жовтня 2024 р.

Прояви рабства в сучасному світі

 

  ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає актуальності у ХХІ ст. для жодної країни світу, включаючи Україну. Саме тому щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми, започаткований у жовтні 2007 року Європейським Парламентом.
 Від початку 1990-х років Україна була і залишається транзитною країною та країною призначення для торгівлі людьми. Жертвами цих злочинів стають як чоловіки, так і жінки та діти, яких використовують для примусової праці, обман, шантаж, психологічний тиск, викрадення, побої, втягнення до економічної, алкогольної чи наркотичної залежності, сексуальної експлуатації, змушують до жебрацтва та експлуатують у інших формах. Проблема торгівлі людьми особливо загострилася під час повномасштабного вторгнення рф на територію України. Країна агресор, яка порушила суверенітет та цілісність нашої держави, також використовує наших громадян у трудовому рабстві.  Жінки та діти, які змушені покинути Україну, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас і чоловіки, які залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми.
 Напередодні 18 жовтня в Перегінській центральній міській бібліотеці проведено інформаційну бесіду «Прояви рабства в сучасному світі» з працівниками бібліотеки, відділу культури, служби у справах дітей Перегінської селищної ради де було обговорено ризики торгівлі людьми в умовах сьогодення. 

 Присутні також переглянули фільми соціального спрямування з подальшим обговоренням «Третє тисячоліття – рабство існує», «Торгівля людьми – це може трапитись з кожним», які демонструють реальні події та справжні свідчення тих, хто постраждав від торгівлі людьми.

   Торгівля людьми – це не міф, а жахлива реальність, особливо в умовах військового стану.
   В наших силах зробити значно більше, ніж нам часом здається!

четвер, 10 жовтня 2024 р.

«Книга. Ковдра. Кава»(книжкова виставка-інсталяція до Дня ментального здоров’я)


     10 жовтня,   в День ментального здоров’я, в Перегінській центральній міській бібліотеці говорили про Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?», ініційовану першою леді України Оленою Зеленською.

   Читачі дізналися, що мета програми – сприяти формуванню в суспільстві культури піклування про ментальне здоров’я та навчати українців дбати про свій внутрішній стан.

  Кожна людина, навіть найміцніша духом і сильна фізично, може почуватися часом погано. А особливо в час, коли в Україні йде війна, а також надворі прийшла осінь більшість населення перебувають у депресивних станах. З метою сприяння подоланню важких «душевних» моментів: нудьги, депресії, ностальгії, відчаю в бібліотеці оформлено книжкову виставку-інсталяцію «Книга. Ковдра. Кава», яка присвячена  висвітленню теми осені у художніх творах поетів та письменників, а також представлені ТОП новинки художньої літератури.



   «Осінь пахне якось нерозгадано і чарує терпкістю принад», – так про осінь написала наша  поетеса з  Перегінська  Наталя Данилюк. Дійсно,  осінь – найзагадковіша пора року. На її початку є і ласкавість весни, і теплота літа, і власна незвичайна щедрість.

    Осінь підкрадається тихо і непомітно. І ось уже час милуватися неймовірними краєвидами за вікном, вдихати  ні з чим незрівнянний запах осіннього листя, слухати подих холодного вітру чи стукіт дощових крапель. При такому настрої краще за все загорнутися у теплий плед, взяти чашечку гарячої кави, або ж чаю і провести час у компанії хорошої книги.

  Для наших читачів ми пропонуємо книги, де осінній настрій звучить в різних тонах:

Підрозділ «Осінь у ритмі читання»  дозволяє відчути промінчики літнього тепла разом із поетичними рядками;

Підрозділ «TOP книг осінніх днів» - книги, на сторінках яких живе сама осінь;

Підрозділ «Читай. Мрій. Відпочивай» - книги, що зігрівають душу;

 «Гарячі новинки для холодних днів» - книги зі світлою ностальгією, радісними моментами, легким смутком і звісно романтичними нотками;

Підрозділ «Осінні ювіляри 2024»

   Також бібліотекарки нагадали відвідувачам, що читання надихаючих книг може зменшити нервову напругу та стрес до 68%. А ще читання покращує самооцінку і зменшує депресію, урізає частоту серцевих скорочень і знімає напругу, допомагає краще спати, а читання художньої літератури має терапевтичний ефект при різних станах .

   Щоб менше страждати від стресу та хвилювань, візьміть за звичку відвідувати бібліотеку та обирайте книги, які якнайкраще пасують осінньому читанню.



понеділок, 30 вересня 2024 р.

«Нація нескорених: від козацтва до сьогодення »

 



    День захисників і захисниць України – державне свято України, що відзначається у день Покрови Пресвятої Богородиці. Започатковано 14 жовтня 2014 року президентським указом. Через реформу церковного календаря в Україні з 2023 року святкування перенесено на 1 жовтня..

   З давніх-давен Богородиця була покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Саме на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана і визначали, як козацтву жити далі, ідучи в похід, на ворога, козаки відправляли молебень до своєї Покровительки. Повернувшись щасливо з походу, складали їй подяку. Вже у XX столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки Армії Української Народної республіки та Української повстанської армії. Не випадково днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови.

    1 жовтня відзначають ще й день Українського козацтва. У жилах кожного з нас тече кров наших предків – вільних і незалежних козаків. Саме дух козацтва від покоління до покоління виховує в нас патріотизм, жагу до волі й любов до рідної землі.

    З цієї нагоди працівники  Перегінської центральної міської бібліотеки  провели  годину пошани «Героїв країна – моя Україна» та організували виставку-вшанування «Нація нескорених: від козацтва до сьогодення ». Цікаві видання ознайомлять із обставинами виникнення козацтва та УПА, їхньої ролі в історії нашої держави, про найдавніших та сьогоденних військових діячів України та про справжніх чоловіків, які зі зброєю  в  руках захищають нині свою Батьківщину.


   Дякуємо всім, хто бився за Україну в минулому. І всім, хто б’ється  за неї тепер. Усім, хто перемагав тоді .І всім, хто неодмінно переможе зараз. Переможе так, що це увінчає успіхом боротьбу багатьох поколінь нашого народу .Народу, який завжди найбільше хотів одного – волі. Для себе й для своїх дітей.

   Нехай Покров Богородиці, який завжди був розпростертий над українськими козаками, і в часи цієї страшної війни стане могутнім захистом від ворожих куль.  

Слава Україні! Героям Слава!


четвер, 26 вересня 2024 р.

„Дмитро Павличко – класик української поезії”(95 років від дня народження Дмитра Павличка)



   28 вересня 2024 року минає 95 років від дня народження Дмитра Павличка.
  У сузір’я славних імен України він ввійшов як видатний український поет, критик і літературознавець, перекладач, публіцист, державний діяч, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка. Народився 28 вересня 1929 року у селі Стопчатові на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині.
   Невеликі поезії Д. Павличко почав писати ще в дитинстві, а поява першої поетичної книжки „Любов і ненависть" збіглася з роком закінчення ним Львівського університету. Дошкільникам та молодшим школярам полюбилися Павличкові поезії, які друкувалися в дитячих журналах, виходили окремими книжками: „Золоторогий олень", „Дядько Дощ", „Де найкраще місце на землі?", „Обруч" та інші. У 70-ті роки вийшли ще дві збірки, які належать до кращих у творчому доробку майстра, - „Сонети подільської осені" і „Таємниця твого обличчя".
   Дмитро Павличко відомий не лише як поет, але і як пісняр, публіцист, громадський діяч. Його вірші надзвичайно мелодійні, пісенні, як от: „Впали роси на покоси", „Лелеченьки", „Віконце", невмирущі, відомі на весь світ „Два кольори". Павличко-публіцист своїми статтями-сповідями, статтями-монологами, статтями-роздумами намагався відповідати на актуальні питання сьогодення, виступав  як істинний поборник свободи і справедливості на рідній землі.
   Запрошуємо до Перегінської центральної міської бібліотеки, де діє книжкова виставка-вшануванняа „Дмитро Павличко – класик української поезії”, яка допоможе дізнатися про життєвий і творчий шлях письменника, ознайомить із світом його захоплень, колом спілкування, місцями перебування, рисами характеру та уподобаннями. Письменник ставив за мету виховати любов до України і повагу до її героїв. Книги допоможуть користувачам глибше вивчити біографію письменника, дізнатися про пісенну творчість Дмитра Павличка. І це не дивно, бо вірші митця викликають найніжніші почуття, найщиріше захоплення. Краса і нев’януча свіжість, барвистість і мелодійність – основні риси його творчості.
   Біля виставки пройшли поетичні хвилинки, на яких декламувалася лірична та інтимна лірика письменника.


   Творча спадщина Павличка багата. Ми знаємо, читаємо, співаємо пісні на його вірші. Вони відгукуються в нашому серці чарівною мелодією української мови.

вівторок, 17 вересня 2024 р.

Поет української інтелігенції (до 160-річчя з дня народження М. Коцюбинського)




  Соняхом або Сонцепоклонником – так називали Михайла Коцюбинського знайомі. Він дуже радів цьому і казав: «… так, це сто відсотків про мене».

   17 вересня 2024 року виповнюється 160 років від дня народження відомого українського письменника, громадського діяча Михайла Михайловича Коцюбинського. Він вивів національну літературу на європейський рівень. Його називали українським імпресіоністом.

   Майстер слова, класик, геній, мудрець – таким зазвичай бачить Михайла Коцюбинського читач. Однак письменник умів бути різним.

   Михайло Коцюбинський – людина, яка відкрила українську літературу Європі, а український кінематограф вивела на світовий рівень, адже його твір «Тіні забутих предків» ліг в основу сценарію шедевра на віки.

   Він є автором численних повістей, новел та  оповідань. Вершиною досконалості особливого художнього стилю письменника є «Fata morgana», «Що записано в книгу життя» (1910). Окремі твори екранізовано й інсценізовано, перекладено мовами багатьох народів світу. Перу М. Коцюбинського належать переклади українською мовою творів Г. Гейне, А. Міцкевича, Е. Ожешко та ін. 

   Коцюбинський заслужив почесне місце в ряді найоригінальніших українських письменників. Він урізноманітнив літературу багатогранними напрямами, в тому числі модернізмом. Саме його творчість вперше в українській літературі включила імпресіонізм, глибокий психологізм, елементи експресіонізму, неореалізм та інші.

   Світова література була би значно біднішою, якби в ній не з’явився Михайло Коцюбинський – чоловік, який не вчився в університеті, але знав дев’ять мов. Естет, який захоплювався квітами і любив добре поїсти.    Неперевершений імпресіоніст, що з однаковою майстерністю описував і буденне, і екзотичне…

   До 160 – річчя від дня народження М. М. Коцюбинського працівники Перегінської центральної міської бібліотеки організували книжкову виставку «Поет української інтелігенції», що поведе читача у світ чуттєвої та глибоко емоційної української прози.






За правовою допомогою - до бібліотеки

    Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

   Правова допомога, згідно із положеннями закону «Про безоплатну правову допомогу», – це надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення. Держава гарантує право на отримання безоплатної правової допомоги громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, у тому числі біженцями чи особами, які потребують додаткового захисту.

   Система безоплатної правової допомоги постійно проводить роботу з громадськістю. Щоб кожна людина знала про свої права та куди звертатися, якщо їх було порушено.

   З метою розширення доступу населення до правничої допомоги організовується робота консультаційних пунктів, під час яких громадяни мають змогу отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань.

   Юристом сектору «Перегінське бюро правничої допомоги» Калуського відділу правничої допомоги Західного управління правничої допомоги Західного міжрегіонального центру з надання правничої допомоги Іриною Гайдук було проведено бесіду з працівниками Перегінської центральної міської бібліотеки. Під час зустрічі за правовою допомогою звернулися особи, яких цікавили питання щодо адміністративного права, цивільного права, спадкового права, трудового права та соціального забезпечення.

    На завершення заходу присутні отримали інформаційні буклети на правову тематику, а також ознайомлені з можливістю отримання правової допомоги дистанційно зателефонувавши до єдиного контакт-центру системи безоплатної правничої допомоги за номером 0-800-213-103.


вівторок, 10 вересня 2024 р.

«Неосяжний світ Довженка»(130 років від дня народження Олександра Петровича Довженка)

 


10 вересня виповнюється 130 років від дня народження Олександра Петровича Довженка – українського кінорежисера, письменника, художника-графіка, громадського діяча, фундатора національного кінематографа.

Спадщина Довженка багатогранна і неповторна. Випереджаючи свій час, твори Олександра Петровича нікого не залишали байдужими: вони викликали та й тепер продовжують викликати дискусії. 

Письменник приваблює нас активною соціальною позицією, що знайшла вияв у неповторних образах його своєрідного мистецького світу. Характер художнього синтезу митця настільки неповторний, багатий ідейним і естетичним змістом, що він хвилює нас й сьогодні. Він зробив величезний внесок в українське відродження 20-х років минулого століття. Своїми фільмами «Звенигора», «Арсенал», «Земля» створив не тільки українське кіномистецтво, а й вплинув на розвиток світового кіно. В українській літературі саме Довженко, видатний кінорежисер і водночас письменник, започаткував новий жанр — кіноповість, тобто повість, написану з урахуванням специфіки кіно.

Життєвий та творчий шляхи митця взаємопов'язані й найповніше постають на сторінках книги харківського видавництва «Фоліо» — «Олександр Довженко. Щоденникові записи». Ця книга - перша повна наукова публікація щоденникових записів митця за 1939-1956 роки. Згідно із  щоденниковим жанром автор фіксує основні події свого особистого та творчого життя, починаючи з виходу на екрани фільму «Щорс» (1939) та до завершення роботи над сценарієм «Поема про море» (1956). Детально описано історичні події, свідком яких був Олександр Петрович : приєднання Західної України до СРСР, початок Великої Вітчизняної війни, відступ армії та окупація України німецькими військами, визволення України (Харкова, Києва), післявоєнні роки, смерть Сталіна й зміни в житті країни. Відмінною особливістю цього пронизливого за одкровенням і емоційним напруженням тексту є його творчий компонент. Саме сторінкам щоденника Довженко повіряв свої найпотаємніші творчі плани, розробки сценаріїв «Україна у вогні», «Мічурін», оповідання та незавершений роман «Золоті ворота». 

Якби здійснилося все те, про що мріяв О. Довженко, яким би щасливим стало людство! Олександр Петрович — унікальна постать в історії України. Доля наділила його щедрим талантом: він умів любити — Україну, її народ, своїх батьків, природу, своїх дружин, творчість, літературу, кіно, живопис, будь-яку цікаву творчу справу. Це наш і письменник, і кінорежисер, і художник, і державна людина. Усе йому було під силу, на все його вистачало. За що б не взявся — і все виходило талановито. Він завжди мріяв, жив активним громадським життям, любив нове, зміни, любив майбутнє.

До ювілею геніального режисера, письменника, художника і філософа Олександра Довженка працівники Перегінської центральної міської бібліотеки підготували книжкову виставку  «Неосяжний світ Довженка». Література представлена допоможе простежити формування світогляду та творчості О. Довженка.





понеділок, 9 вересня 2024 р.

України вірний син

 



     Сьогодні, 9 вересня вся Україна і увесь світ відзначає 255 – ти річний ювілей з нагоди дня народження видатного діяча української культури, першого класика нової української літератури Івана Петровича Котляревського – письменника, драматурга та основоположника сучасної української літератури.

  Іван Котляревський здійснив найбільший внесок у формування сучасної української літературної мови – у час, коли  староукраїнська  писемність занепадала, його знаменита поема «Енеїда» була першим твором, написана на основі живого усного мовлення народу. Іван Франко у поезії «Котляревський» писав: «Так Котляревський у щасливий час Вкраїнським словом розпочав співати,  І спів той виглядав на жарт не раз. Та був у нім завдаток сил багатий, І огник, ним засвічений, не згас, А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати». 

    Іван Котляревський був першим серед тих, хто непохитно  тримав українську позицію упродовж свого життя і тим самим заклав підвалини не тільки нової української літератури, а й нового українського життя.

   У новому українському письменстві Котляревський став першим митцем, який звернувся до життя народу й народного слова як головних джерел  літературної творчості.

      Письменник подарував українській літературі небагато творів. Але кожен з них є неперевершеним вкладом в спадщину України XVIII ст..

   «Енеїда», «Наталка Полтавка», «Москаль – чарівник» - усі ці перлини української культури відомі не лише в Україні, але  й далеко за її межами, І саме вони являються головними прикрасами біографії Івана Петровича, Саме з цих ключових творів починається творчість Котляревського – геніального  письменника, поета, драматурга та та засновника нової української літератури.  

    До ювілею славетного письменника працівники Перегінської центральної  міської бібліотеки підготували книжкову виставку «України вірний син», де представлені видання творів письменника та матеріали про його творчий та життєвий шлях.

    Запрошуємо вас завітати до бібліотеки та зануритися у світ творів Івана Котляревського. Його поетична мова та гумор не залишать вас байдужими!

понеділок, 2 вересня 2024 р.

"Любив свій край понад усе"( до 213-ї річниці з дня народження Івана Вагилевича)

 


   Перлиною прикарпатського краю можна назвати  Івана Миколайовича Вагилевича.  Він є одним із зачинателів нової української літератури в Галичині, увійшов в історію нашої культури як талановитий письменник, літературознавець, лінгвіст, фольклорист і етнограф, громадсько-культурний діяч, співавтор альманаху «Русалка Дністрова».

    Народився Іван Миколайович Вагилевич у селі Ясень (тепер - Калуський район Івано-Франківської області) в сім'ї священика. Дитячі роки його минули серед селян-бойків. Іван закінчив чотирикласну школу в містечку Бучачі, потім - Станіславську гімназію. У 1829 р. вступив до Львівської духовної семінарії, вихованці якої водночас були слухачами філософського факультету в університеті. Тут молодий Вагилевич зустрівся з М. Шашкевичем та Я. Головацьким. Захоплені патріотичними ідеями, вони вирішили „йти в народ", аби пізнавши його глибше, спробувати пробудити в ньому високі струни душі. Тимчасово залишивши навчальні студії, І. Вагилевич разом з Я. Головацьким на початку 1830-х років мандрував по Галичині, Буковині й Закарпаттю, збираючи фольклор, вивчаючи народний побут. Зібраний матеріал став справжнім набутком для сучасників і нащадків, знадобився в пізнанні духовної скарбниці нашого народу, його культури.

   Повернувшись у середині 1830-х років до Львова, І. Вагилевич пристає до новоствореного гуртка української демократичної молоді „Руська трійця"), очолюваного М. Шашкевичем, і невдовзі стає одним з його лідерів. Наполегливо шукав І. Вагилевич прихильників та однодумців серед демократичної інтелігенції. Обдарований не лише літературно-науковими, а й організаторськими здібностями, він залучав до гуртка  представників молоді, яка активно відгукувалась на заклик „Руської трійці".

   У 1837 році, завдяки допомозі відомих південнослов'янських діячів культури, поблизу Будапешта, побачило світ перше літературно-фольклорне видання „Руської трійці", - „Русалка Дністровая". Це перша друкована на теренах підавстрійської України книжка, в якій на повну силу зазвучала жива народна українська мова і яка відкрила нові перспективи для розвитку літературної мови на західноукраїнських землях. 27 серпня 1937 року  з нагоди виходу в світ  "Русалки Дністрової" в селі Ясень було встановлено пам'ятник Івану Вагилевичу.

   До  працівники Перегінсської центральної міської бібліотеки організували книжкову викладку «Любив свій край понад усе».



четвер, 29 серпня 2024 р.

Їх подвигу не буде забуття…

Куди ж ви, хлопці, вирієм у небо?
Чому ж так рано? Вам би жити...жити.
 
29 серпня – День пам’яті загиблих захисників України

   Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.

   День пам'яті захисників України та символіка соняха виражають глибоку вдячність і повагу до тих, хто віддав своє життя за країну. Для нас - це обов'язок висловити подяку та шану Героям України, пам'ятаючи про те, що їхні жертви не будуть забуті, а ідеали житимуть і надалі!

    Повномасштабне вторгнення рашистів 24 лютого 2022 року змінило нашу реальність. І саме ця нова реальність породила нову творчість – творчість, яка стала не лише способом відрефлексувати події, що відбуваються, а й показати світові важливість боротьби українців за свій дім, свою землю, свою незалежність та вшанувати тих Героїв, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Літературний контекст також змінився, відображаючи сучасні реалії. Тепер все більше українських захисників вкладають свої переживання у щемливі тексти, а письменники рефлексують на суспільні події звичним для себе способом – крізь слова на сторінках нових книг.

  Надзвичайно важливо згадувати та гідно вшановувати подвиг захисників, які віддали найцінніше у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України – своє життя. Вони стояли на смерть за кожного з нас – за те, щоб майбутнє покоління мало гідне майбутнє у незалежній країні, а всі ми могли розвивати громадянське суспільство та робити Україну кращою. Ми схиляємо голови у вдячності перед тими, хто тримав небо над нашими містами, даючи нам можливість у цей час вчитися, працювати, розвивати соціальні ініціативи та відстоювали демократію й права людини тут, у тилу.

   Вшановуючи пам’ять захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України у Перегінській центральній міській бібліотеці влаштована книжкова виставка-пам’ять «Їх подвигу не буде забуття…» 

   Увазі користувачів пропонуємо віртуальну виставку творів сучасних поетів, які у своїх поезіях висвітлюють подвиги Героїв України та тему війни.


Рубаняк О. Назустріч смерті.-Харків:Фоліо,2022.

Збірка поезій кулеметниці з Верховинщини Оксани Рубаняк –  “На зустріч смерті”. Військовослужбовиця виконує бойові завдання на Донеччині у складі кулеметного взводу 72-ї окремої механізованої бригади та відважно бореться із російським окупантом. Окрім цього на передовій встигає писати вірші, пише ПІК.

“Назустріч смерті” – це книга-присвята зниклому безвісти побратиму Валентину Солтановському «Старому» та всім борцям за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

“Вірші, опубліковані у збірці, я писала на передовій. У бліндажах та окопах, під час артилерійських обстрілів та стрілкових боїв, наступів та штурмів в голові були різні думки. Коли ж я потрапляла у спокійніше місце, записувала все на аркуш, щоб потім поділитися зі світом. Я мусила поділитися побаченим з вами”, – розповідає дівчина.



Слоньовська О.У камуфляжі й бронежилеті: Поезії.- Івано-Франківськ: Місто НВ, 2023.

Мова таки має значення… Але тільки в тому випадку, коли не втратило своєї сутності Слово… Не розсипалося, не погасло,  не зотліло, а пішло по світах словами, піснями, легендами… У спадлахах перших вибухів нашої Вітчизняної війни нікчемними нащадками , стало чітко видно і наш народ, що несподівано Велико постав з майже нізвідки, і кожного чи кожної з нас… Народ постав Воїном, його люди постали Людьми, Бійцями, Волонтерами… І тут ніколи і ніде відчулася майже фізична потреба у духовному – Слові Господньому і слові людському – поетичному… Ольга Слоньовська , людина з високим іменем у поетичному світі, в числі перших пішла зі  своїми віршами боронити українську душу на всіх фронтах людської свідомості…ЇЇ кожне слово  - куля в чоло оZVірілого ворога… І хай Перемога ще тільки гряде, але пліч-о-пліч зі своїм народом, з його непохитними воїнами –Слово…Справжнє…Українське…Слава тобі, Україно… І вам слава, Герої Вічної Вітчизняної війни України з росією.

Поезія написана в час повномасштабного вторгнення, а тому передає ті емоції, що в кожного з нас зараз на душі. Вірші своєю правдивістю і відкритістю зачіпають за живе. Біль, страх, сльози… усе це змогла передати Ольга Володимирівна своєю майстерністю.


Про що гудуть сирени України?:літературний альманах.- Біла Церква:Час ЗМІН Інформ, 2022.

Збірка патріотичної лірики в різних авторських стилях, із різної перспективи та з єдиним посилом – «Україна. Війна». Цей мотив об’єднав поетів, прозаїків, ілюстраторів: разом учасники проєкту зібрали кошти на допомогу ЗСУ та вигравіювали мистецтвом криваву історію сьогодення. Тут чути постріли, тут видно згорілі будинки, тут понівечені трупи на дорогах, тут щоденна точка фізичної й моральної напруги українських військових, тут віра, тут повернення додому. Де б ми не були фізично, ми – тут, у своїй державі.

Україна щодня пам’ятає воїнів, які поклали своє життя за її волю та незалежність, але цей день – для гідного вшанування їхньої пам'яті. День, коли кожен українець може подякувати загиблим захисникам та виявити пошану, схиливши голову під час хвилини мовчання. Це найменше, чим ми можемо віддячити загиблим захисникам за мир у наших домівках та захист. 

БОЛИТЬ...

Пам'ятаємо! Герої не вмирають!

Адже герої живі, поки жива пам’ять про них... Їх подвигу не буде забуття…



вівторок, 27 серпня 2024 р.

Цікаві факти про Івана Франка


 27 серпня 1856 року народився Іван Франко, видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч,  а сьогодні минає 138 років з дня народження.

Його літературний доробок - це ціла епоха в українській літературі. Його твори ісьогодні користуються величезною популярністю. адже весь свій талант він відждав Україні. 


 А сьогодні ми пропонуємо увазі користувачів ще і цікаві факти про Івана Франка:

1. Іван Франко мав близько сотні псевдонімів та криптонімів: Джеджалик, Мирон, Мирон Сторож, Мирон Ковалишин, Руслан, Іван Живий, Невідомий, Не-Давид, Не-Теофраст, Nonseverus, Vivus, Марко В-а, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова, І. Ф., Ів. Фр., I. F., Iw. Fr., Ккк й ін.

2. За однією із версій, в яку вірив і сам Іван Франко, рід Франків походив від німецьких колоністів, чим пояснюється незвичне прізвище.

3. Прозові художні твори Франко творив трьома мовами: українською, польською та німецькою. Часто перекладав українською ті, що їх написав спершу чужими мовами.

4. За власним зізнанням Франка, значний вплив на його життя і творчість мали взаємини з жінками. Він пережив принаймні три глибокі кохання: до Ольги Рошкевич (у заміжжі Озаркевич), Юзефи Дзвонковської та Целіни Журовської (в заміжжі Зиґмунтовської), кожне з яких знайшло вияв у художній творчості.

5. 1890 Франко став одним із засновників та першим головою (до 1898) Русько-української радикальної партії (РУРП) — першої української політичної партії. Тричі балотувався від цієї партії на виборах до галицького сейму та австрійського парламенту (1895, 1897, 1898), щоразу безуспішно (через виборчі махінації влади).

6. 1893 у Віденському університеті під керівництвом відомого славіста В. Яґича І.Фанко захистив дисертацію «Варлаам і Йоасаф, старохристиянський духовний роман і його літературна історія» і здобув учений ступінь доктора філософії, однак до викладання на кафедрі української словесности Львівського університету, що звільнилася по смерті О. Огоновського, допущений не був.

7. Помер Іван Франко без передсмертної сповіді, хоча бажання висповідатися мав. Однак, не вдалося знайти священика, якому поет зміг би відкрити свою душу. 

8. о. Андрій Білецький, який заступав митрополита Андрея Шептицького, коли той перебував під арештом в Росії, не дав дозволу на церковний похорон Франка. Втім, о. Василь Давидяк побоюючись помсти з боку прихильників Франка, не виконав офіційного розпорядження церковної влади і доручив провести церковний похорон.

Завітайте до бібліотеки, читайте наше цікаве, українське та збагачуйте свій читацький інтелект.

пʼятниця, 23 серпня 2024 р.

Україна в моєму серці (до дня Незалежності України)


Вітаємо тебе ми Україно!

                               Бажаєм мирного, світлого,

чистого неба

Та вільного кращого майбуття!

Не забуваймо тих Герої,

Котрі пішли у Небеса,

Тих, що рятують Україну,

Ціною власного життя!

День Незалежності України – це свято, яке гуртує та зміцнює націю, виражає дух народу, символізує його славне минуле, сьогодення та майбутнє. Зараз, в умовах війни, ми як ніколи усвідомлюємо значення цього свята.

   Свято почалося з Декларації про державний суверенітет України, яку Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки прийняла 16 липня 1990 року. Ця декларація відзначала волю українського народу до незалежності та підтверджувала історичну важливість цього кроку. У зв’язку з цим Верховна Рада вирішила встановити 16 липня як День проголошення незалежності України.

   Проте, згодом було вирішено змінити дату свята. 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила «Акт про проголошення незалежності України». Цей акт офіційно оголосив про незалежність України від СРСР. Ця подія стала поворотною в історії країни, остаточно закріпивши її статус як суверенної держави.

   Після чого, 1 грудня 1991 року, відбувся всеукраїнський референдум, де більшістю голосів було підтримано незалежність України. Це підтвердило Акт проголошення незалежності та офіційно оголосило Україну незалежною країною.

    З того часу День Незалежності України відзначається щорічно 24 серпня.

  З нагоди свята Дня Незалежності України  Перегінська центральна міська бібліотека організувала для своїх користувачів книжкову виставку-інсталяцію «Україна в моєму серці». На експозиції представлена література про Україну, її народ та його героїчний шлях до здобуття самостійності, ключові події нашої історії, легендарних особистостей та видатних українців нашого минулого, які стали гордістю України. Також останній розділ своїми поетичними збірками висвітлює події сьогодення – війну.



   Щиро вітаємо усіх із 33-ю річницею Незалежності України. Нинішній рік – це рік великих випробувань, пора сподівань і надій. Нехай же всі вони справдяться. Бажаєм Вам від усього серця, щоб життя завжди було яскравим і багатим, як кольори нашого Державного стягу: синім і мирним, як небо, та жовто-золотистим, як пшеничні поля України!

   Нехай якнайшвидше над нашою державою засяє сонце ПЕРЕМОГИ!

Слава Україні!

Героям Слава!


вівторок, 13 серпня 2024 р.

Огляд книги Дмитра Степовика «Пресвята Діва Марія в українському мистецтві»

   

   Щороку 15 (28) серпня християни західного обряду, святкують одне з 12 найголовніших церковних свят, яке називається Успінням Богородиці чи Успінням Пресвятої Богородиці. В народі це свято називають Першої Пречистою. Саме успінням, а не смертю, прийнято називати відхід з життя Пресвятої Діви Марії. Адже вона відразу піднялась на небо до свого сина Ісуса Христа.

   У цей день закінчилося земне життя святої Діви Марії. Після цього її було піднесено Ісусом Христом та короновано Королевою Небес. Успіння вважається одним з найважливіших Богородичних свят.

   Нещодавно книжковий фонд Перегінської центральної міської бібліотеки поповнився дуже цікавою книгою Дмитра Степовика “Пресвята Діва Марія в українському мистецтві”


     В очікуванні свята Успіння Пресвятої Богородиці працівники бібліотеки запрошують читачів ознайомитися із  цією книгою . 

   Книга «Пресвята Діва Марія в українському мистецтві» професора Дмитра Степовика показує значення образу Діви Марії не тільки в контексті релігійної традиції, але й для культури та історії України.

   Заглибившись у цю книгу ви знайдете цікаві факти з теми й ґрунтовний аналіз старовинної мистецької спадщини.

   Розпочинаючи з джерел культу Діви Марії, автор веде читачів ранніми зображеннями Богородиці в Україні, образами поодинокими й образами з Дитятком Христом, продовжуючи її образом у графіці й скульптурі, чудотворними іконами Богородиці.

   Видання «Пресвята Діва Марія в українському мистецтві» знайде відгук серед поціновувачів тем живопису, іконографії, релігієзнавства тощо. Книга також містить велику кількість високоякісних ілюстрацій, що дозволяють насолодитися шедеврами сакрального мистецтва, починаючи від старовинних образів Богородиці до сучасного іконопису.