«Скорботна пам’ять поколінь» (91 роковини Голодомору)

                     «Із тридцять третім голим роком,

Голодно-голим та німим,

Та тричі пухлим. Хай би з ним

Поїли б кору і комору,

Траву і шкуру цвіль і міль,

Та мерли жовті, як з похміль,

Без трун понесені зі двору.

Нізащо. Просто. Без вини…»

А. Малишко.

    Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946-1947 років. Голодомор 1932-33-го був один із найжорстокіших і найцинічніших злочинів москви проти українського народу. А сьогодні рашисти, як спадкоємці того режиму, знову коять злочини проти людяності та геноцидні дії на українській землі, нащадки російських катів знову повернулися, щоб вбивати лише за те, що ми українці.

   Україна внаслідок Голодомору-геноциду 1932-1933 років, масових штучних голодів 1921-1923 та 1946-1947 років втратила мільйони людських життів.

   Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», ухваленого Верховною Радою України 28 листопада 2006 року  голодомор 1932-1933 років визнано геноцидом Українського народу.

   До Дня пам’яті жертв Голодомору Перегінська центральна міська бібліотека презентує книжкову виставку-скорботи  «Скорботна пам’ять поколінь», яка висвітлює історію Голоду 1932-1933 років, дослідження українських  та  зарубіжних науковців, свідчення очевидців, які розкривають причини та наслідки голодомору в Україні. У цих виданнях читач знайде правду, часом пекучу, але таку потрібну! 

   Цій темі присвятила вірш «Тридцяті» поетеса Наталя Данилюк, який прозвучав у виконанні Вероніки Країло.

    Тож в ці скорботні дні відзначення чергових роковин Голодомору-геноциду в Україні схилімо голови й запалімо свічки на знак пам’яті про трагічне минуле нашого народу. Це – наша спільна біль, наша спокута, наша пам’ять…