Цікаві факти про Івана Франка

 27 серпня 1856 року народився Іван Франко, видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч,  а сьогодні минає 138 років з дня народження.

Його літературний доробок - це ціла епоха в українській літературі. Його твори ісьогодні користуються величезною популярністю. адже весь свій талант він відждав Україні. 

 А сьогодні ми пропонуємо увазі користувачів ще і цікаві факти про Івана Франка:

1. Іван Франко мав близько сотні псевдонімів та криптонімів: Джеджалик, Мирон, Мирон Сторож, Мирон Ковалишин, Руслан, Іван Живий, Невідомий, Не-Давид, Не-Теофраст, Nonseverus, Vivus, Марко В-а, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова, І. Ф., Ів. Фр., I. F., Iw. Fr., Ккк й ін.

2. За однією із версій, в яку вірив і сам Іван Франко, рід Франків походив від німецьких колоністів, чим пояснюється незвичне прізвище.

3. Прозові художні твори Франко творив трьома мовами: українською, польською та німецькою. Часто перекладав українською ті, що їх написав спершу чужими мовами.

4. За власним зізнанням Франка, значний вплив на його життя і творчість мали взаємини з жінками. Він пережив принаймні три глибокі кохання: до Ольги Рошкевич (у заміжжі Озаркевич), Юзефи Дзвонковської та Целіни Журовської (в заміжжі Зиґмунтовської), кожне з яких знайшло вияв у художній творчості.

5. 1890 Франко став одним із засновників та першим головою (до 1898) Русько-української радикальної партії (РУРП) — першої української політичної партії. Тричі балотувався від цієї партії на виборах до галицького сейму та австрійського парламенту (1895, 1897, 1898), щоразу безуспішно (через виборчі махінації влади).

6. 1893 у Віденському університеті під керівництвом відомого славіста В. Яґича І.Фанко захистив дисертацію «Варлаам і Йоасаф, старохристиянський духовний роман і його літературна історія» і здобув учений ступінь доктора філософії, однак до викладання на кафедрі української словесности Львівського університету, що звільнилася по смерті О. Огоновського, допущений не був.

7. Помер Іван Франко без передсмертної сповіді, хоча бажання висповідатися мав. Однак, не вдалося знайти священика, якому поет зміг би відкрити свою душу. 

8. о. Андрій Білецький, який заступав митрополита Андрея Шептицького, коли той перебував під арештом в Росії, не дав дозволу на церковний похорон Франка. Втім, о. Василь Давидяк побоюючись помсти з боку прихильників Франка, не виконав офіційного розпорядження церковної влади і доручив провести церковний похорон.

Завітайте до бібліотеки, читайте наше цікаве, українське та збагачуйте свій читацький інтелект.