Сторінки

четвер, 16 лютого 2017 р.

Українська пісня - злет душі людської

    14 лютого в Перегінській міській бібліотеці на  черговому засіданні клубу «Надвечір’я», яким керує Мирослава Пилипів, пройшов вечір української пісні  «Українська пісня – злет душі людської».

   Свято пісні проходило в переддень великого церковного свята Стрітення Господнього, тому й розпочалося колядками «Бог предвічний"  та «Ой встань, господарю», які прозвучали із уст народного аматорського родинного вокального ансамблю «Русинка» під керівництвом Лесі Милів .

         У всі часи люди співали пісень, у які вкладали свої почуття, думки, надії та хвилювання. Та пісня не лише береже те, що важливо для людини, а ще веселить її та лікує душевний біль. А народні пісні – це ніби велика загальна душа цілого народу, бо в них співається про те, чим він живе в певний історичний період.
   На особливу увагу та пошану в народі заслуговують  пісні про Батьківщину, про Україну,  без якої не може щасливо жити жодна людина. У виконанні ансамблю мелодійно прозвучали  пісні  « Україні» та «Мати наша сивая горлиця». У їх неперевершеному виконанні прозвучала також стародавна повстанська пісня «Ой на Україні». Не обійшлося також і без коломийок, які є своєрідною піснею для бойківського краю.
   Духовна пісня відрізняється від інших мистецьких жанрів тим, що веде людину до вирішення головної проблеми життя — пошуку Бога. Вона сприяє розмірковуванням над сенсом життя, пробуджує в людині високі чисті почуття.
  Свято доповнилось духовними піснями, які разом з іванівськими аматорами  виконували всі гості світлиці.

   Неперевершеним  був виступ запрошеної на захід місцевої поетеси, краєзнавця, музиканта, користувача  бібліотеки  і просто доброї і чуйної  людини Галини Гринечко-Свистович.  Вона згадала про свої роки перебування у Торонто,  про шанування української пісні в Канаді. Також, так як вона великий любитель книги,  то і, перебуваючи за межами України, без книги вона не обходиться. Тож у Торонто у бібліотеці вона віднайшла старі книги , а особливо її закікавила «Антологія сучасної української поезії» видана в 1936 році.  Весь трьохтомник  вона перечитала , деякі переписала і зачитала присутнім,  а деякі поставила на музику, які під супровід гітари виконала для присутніх.

            Ще довго присутні колядували та співали пісень, згадували найстаріші пісні, які співалися в Перегінську.

      На завершення завідуюча бібліотекою Галина Василів зазначила, що якщо пісні навіяли всім приємні спогади, торкнулися хоч однією струною сердець, принесли задоволення, то працівники бібліотеки  мети своєї досягли , тому що сьогодні необхідно усім нам, українцям, берегти перлину народної творчості, збагачуючи й примножуючи славу найпісеннішої нації світу. Бо тільки з піснею можна сміливо дивитися в загадкові очі майбутнього.

Немає коментарів:

Дописати коментар