Син Карпатської землі

 

                         

З душею – наче криця і з серцем – наче віск,

Між небо й землю дай підняться мислю сміло,

Щоб щирим, ждучим душам співали благовість

Мої слова. А злим – про суд страшний гриміли.

          1909 – 1942

 31 липня ц.р. минає 115 років від дня народження Осипа Мощури – поета, перекладача, культурно-просвітницького подвижника, дослідника Бойківщини.

 МОШУРА ОСИП – (справжнє ім’я Йосип Петрович Мошура). Народився 31 липня 1909 року в с. Перегінську Долинського повіту (зараз Калуський район) в родині лісорубів. Перші уроки освіти і виховання майбутній поет здобув у батьківській хаті. Не маючи змоги відвідувати школу, хлопчик запам’ятовував історичні події краю, а потім описував у віршах.Уже в дитячі та юнацькі роки був свідком пам’ятних історичних подій початку 20 століття: Першої світової війни, проголошення Західноукраїнської Народної республіки. Тому багато образів та епізодів у творчості поета висвітлюють сторінки тогочасної історії. Для поета другою домівкою став Народний дім. Тут він читав для односельчан свої вірші, брав участь у дискусіях на літературні суспільно-політичні теми. Вірші поширюються у рукописах. З 13 років працював разом з батьком на лісорозробках у фірмі «Глезінгер», а також згодом – продавцем кооперативи «Єдність».   Вперше свої вірші надрукував у львівській газеті « Народна справа» в 1936 році. Також друкувався на сторінках львівських часописів «Народна справа», «Неділя», «Українське юнацтво». «Христос - наша сила», «Лицарство пресвятої Богородиці», «Літопис Червоної калини», в календарях «Надія України» і «Золотий колос». У 1937 році працював у львівській газеті Народна справа», пізніше став редактором журналу «Відродження». В 1938 році зробив переспіви окремих розділів «Слово о полку Ігоревім».У 1939 році Осип Мошура повертається до рідного Перегінська, Працює у сільському відділеі зв’язку. Та мирне життя виявилось недовгим – почалася війна. Окупанти почали розправи над активістами Перегінська. Зброєю Осипа Мошури стали войовничі, антифашистські поетичні твори. 20 січня 1942 року його заарештували, вивезли до Станіслава, допити тривали багато днів. Знеможене тіло поета більше не протестувало проти насильницької смерті. Символічно - загинув у тридцятитрьохрічному віці.

 Така його доля. Рідні і нині не знають місця спочинку замордованого поета.

 На жаль, Осип Мошура не видав жодної збірки: все відтягував цю справу. Хотів відсіяти полову… Вірші його розпорошені по таких довоєнних часописах як от: ;Народна справа», «Дзвони», «Назустріч»,»Відродження»,»Неділя», «Літопис Червоної Калини», «Наш приятель», «Обрії», «Новий час», « Дажбог», «Вісті з Лугу» та інші, що виходили у Львову.

 Шкода, бо досі багато творів Осипа Мошури залишається у рукописах, це і рання пома «Крик століть», переспів «Пісні пісень» із Біблії, переклад Слово о полку Ігоревім». Краєзнавці час від часу зверталися до творчості О. Мошури: В. Волохін ще 1965 року підготував радіопередачу на обласному радіо, цікавився ним і журналіст М. Кубик; дуже багато для «розсекречення» таланту свого краянина Володимир Ковальчук. У Львові 2003 року за редагуванням Василя Чоповського вийшла збірка вибраного Осипа Мошури «Гей, видно село» - вірші, оповідання та дещо із «Споминів». В Перегінську пройшла її презентація.

 А в 2008 році вийшла друга. Більш повна збірка під назвою, задуманою ще в 1934 році самим автором «Тремтіння і пориви» - упорядник Василь Костюк. І так само презентація цієї книги пройшла в Перегінській центральній міській бібліотеці.

 В Перегінській центральній міській бібліотеці проведена літературна година «Син Карпатської землі», на якій присутні читали вірші Осипа Мошури.

Анастасія Юрчишин "Смерть лісаря"

Вероніка Країло "Верховина"

 Поезії Осипа Мошури хвилюють своєю душевною безпосередністю, глибиною християнської моралі, вмсоким національним чуттям і патріотизмом, щирою захопленістю Карпатським краєм, любов’ю до Батьківщини, рідного Перегінська… Він був самоуком, але такими ж «самоуками» були і Панас Мирний і Катерина Білокур (а її полотна високо поціновував Пабло Рікассо)… То невже, щоб побачити рідний талант, нам треба, щоб хтось із чужоземців вказав – це геніально? 

 До цієї дати у читальному залі діє книжкова виставка-пам’ять «Син Карпатської землі». На виставці представлена інформація про життєвий і творчий шлях митця. Запрошуємо до ознайомлення та перегляду!