Незгасимий вогонь таланту

Нехай мої струни лунають,

Нехай мої співи літають

По рідній коханій моїй стороні.

                                              Леся Українка

 

     25 лютого 2023 року виповнюється 152 роки від дня народження видатної української поетеси, драматурга, прозаїка, літературного критика, перекладача, громадської та освітньої діячки, засновниці педагогічної системи Лесі Українки.  Леся Українка – одна з найвидатніших українських митців слова, неповторна, багатогранна і талановита поетеса та драматург. Її творчість зіткана з різних мотивів світової культури, сповнена глибоких патріотичних почуттів до України, а багатогранний талант письменниці виявився в найрізноманітніших жанрах – ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Гордий дзвін її імені в серцях мільйонів людей породжує не тільки спогад про «Лісову пісню» або «Досвітні вогні», але й палку любов до великої поетеси і гордість за свій народ.

   Перегінська центральна міська бібліотека презентує книжково - ілюстративну виставку «Я жива, я буду вічно жити!»,  на якій представлені книги відомих фахівців в галузі літературознавства, дослідників біографії, творчості письменниці.

                                                                  

А також бібліотеці проводились онлайн читання творів Лесі Українки «Незгасимий вогонь таланту». 

             Поезія Лесі Українки – потужна складова духовної скарбниці нашого народу та світової літератури. Поетичний світ створений письменницею – глибокий за змістом, багатий за формою, насичений за образністю, щедрий за мовою, неповторний за своєю художньою суттю. Діапазон її лірики надзвичайно широкий, адже в ній роздуми про  сенс життя і призначення людини, мрії про світле майбутнє, твори про громадянську мужність, боротьбу проти духовного рабства і байдужості, місію митця і призначення мистецтва. В епіцентрі її поетичного світу – доля України. Поетеса гаряче любила рідну батьківщину, жила Україною, творила, виливала своє слово для України.

         Варто згадати таку сторону Лесиного життєпису, як боротьба з хворобою, бо в ній, боротьбі, ховається сила духу, котра зробила з неї велику поетесу. Муки виснажували її з дитинства. З раннього віку навчилася вона «крізь сльози сміятись».  Як писала сама Леся Українка: «…мені здається, що я маю перед собою якусь велику битву, з якої вийду переможцем або зовсім не вийду. Коли у мене справді є талант, то він не загине, – то не талант, що погибає від туберкульозу чи істерії! Нехай і заважають мені сі лиха, але зате, хто знає, чи не кують вони мені такої зброї, якої нема в інших, здорових людей…». 

          Бог дав їй силу духу і Лесине слово стало зброєю в боротьбі за краще життя свого народу, її слова надихали, закликали до рішучих дій. Леся Українка прожила хоч і коротке, проте надзвичайно цікаве життя, сповнене любові, добра, сили волі, мужності і краси, а її твори користуються надзвичайною популярністю і сьогодні.

      Спадщина Лесі Українки – це багатюще джерело краси і творчого духу народу, з якого черпати усім живущим і прийдешнім поколінням, брати наснагу для життя і праці.