«А вдома ще чекають…»

 

 Щороку 30 серпня у світі відзначають Міжнародний день жертв насильницького зникнення, або День зниклих безвісти.

   День встановлений згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 2010 року за активної підтримки міжнародних правозахисних організацій та Червоного Хреста. Щоправда, це питання понад півстоліття порушувалося перед відповідними установами ООН представниками Латиноамериканської Федерації родичів зниклих безвісти людей.

   Кому-кому, а латиноамериканцям, які впродовж десятиліть потерпали від різноманітних диктаторів, добре була відома ця проблема – безслідне зникнення близької людини, шантаж, залякування, роки пошуків, розпачу, що змінюється надією і навпаки.

   З огляду на війну на сході України та російську окупацію Криму, Міжнародний день жертв насильницького зникнення набув актуальності й для України. Звичайною справою стала практика викрадення російськими спецслужбами людей у Криму, насильницьке зникнення українських активістів на окупованих сепаратистами територіях Донбасу, порушення прав людини на непідконтрольних Україні територіях.

   

Та  найбільша кількість зниклих безвісти в  наш час - під час участі в антитерористичній операції. Одним із найприкріших випадків зникнення безвісти була Іловайська  трагедія. Іловайський котел – це бойові дії у місті Іловайськ Донецької області в серпні місяці 2014 року, внаслідок якого українська армія понесла найбільші втрати. Сотні загиблих, зниклих безвісти та взятих в полон через невиконані домовленості російської сторони.

  За офіційними даними – 366 загиблих, 158 зниклих безвісти, 429 поранених, 128 полонених.

   Ті події, в яких українські військові зазнали найбільших за історію АТО втрат, тепер називають «Іловайським котлом» або «Іловайською трагедією»

    Приєднуючись до відзначення Міжнародного  дня жертв насильницького зникнення, або День зниклих безвісти,на вшанування пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в Перегінській центральній міській бібліотеці організовано книжкову виставку «А вдома ще чекають…».

  Через сім років після трагедії досі достеменно невідома точна кількість загиблих та зниклих безвісти. А книги Романа Зіненка « Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії» у 2-х частинах розповідають нам про ці жахливі дні.

    Книга  «Прикарпатці в АТО»  розповість користувачам про  вісьмох прикарпатців  , бійців батальйону «Івано-Франківськ», які вважаються зниклими  безвісти. І оте «безвісти» ще дає останню надію рідним побачити їх живими.

Повертайтесь додому ! На вас ще чекають!