9 березня 2021 року виповниться 207 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – поета, художника, мислителя, палкого патріота України. Шевченко залишив нам свої неоціненні духовні надбання — твори і світлу добру пам’ять про себе. Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру. Ми повинні завжди пам’ятати про генія українського народу.
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
(Т. Шевченко “Заповіт”)
В історії кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Григорович Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського генія.
“Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим”
(І. Франко).
Життя поета – подвиг, перед яким треба схилятись. Шляхом самоосвіти Тарас Григорович став одним з найосвіченіших людей свого часу, людиною енциклопедичних знань. Обстоюючи „свою мудрість”, поет закликав:
Учітеся, читайте,
І чужому навчайтеся,
І свого не цурайтеся.
Все життя Шевченко боровся за справедливість, за свободу, розуміння якої виходило за межі вузького визволення людей від кріпацтва, від поневолення та національного визволення України з-під гніту Росії. В кожному вірші безсмертного «Кобзаря» Тарас Григорович розкриває душу українців, їх життя, прагнення.
Народе мій, для всіх завжди відкритий,
Не вір, що воля з’явиться сама,
Не дай себе підступно обдурити —
Мовляв, дороги іншої нема….
Велич Шевченка полягає в тому, що він зумів повернути нам свою національну гідність і необхідність боротися за відновлення незалежної Української держави. Його безмежна любов до українців і України проявлялася в тому, що він навчав і переконував нас про можливість щасливого життя тільки в своїй незалежній державі, адже:
«В своїй хаті — своя й правда, і сила, і воля.»
І насправді, Україна – це особистості, які формують обличчя її історії. Всього 47 років прожив Тарас Григорович Шевченко. Серед них 24 перебував у кріпацтві, 10 — на засланнях, практично всі інші — під жандармським наглядом. Проте все, що зробив Великий Кобзар назавжди залишає його серед живих, утверджує як геніального нашого сучасника і далекоглядного пророка.
І день іде, і ніч іде.
І голову схиливши в руку,
Дивуєшся чому не йде
Апостол правди і науки!
Сьогодні Всеукраїнське свято, відзначення в нашій державі та усьому світі знаменної події –207 річниці від дня народження Т.Г.Шевченка.
Цій події працівники Перегінської центральної бібліотеки приурочують віртуальну виставку «Шевченкове слово в віках не старіє».
1. Шевченко Т.Г. Кобзар / Т. Г.Шевченко.Укладач О.В. Зав’язкін. – Донецьк : ТОВ «ВКБ «БАО», 2014. – 480 с., 16 арк. іл.
Пропоноване видання включає вибрані поетичні твори, написані Шевченком з 1837 по 1861 рік. Адресовано великому колу шанувальників рідного слова.
До книжки увійшли широко відомі поеми «Катерина», «Гайдамаки», «Сон», «Кавказ», «Єретик» та інші
У чому все-таки причина дотеперішньої загадкової абсолютності постаті Шевченка в українській духовній культурі? На який образ-себе запрограмував він Україну своїм міфом, у культурі Нового Часу типологічно найближчим до дантівського? Які метафізичні смисли земної історії чаяться зашифрованими в Шевченковому тексті, коли підходити до нього з ключем не тільки християнської філософії та європейського романтизму, а й традиційної української демонології? Чи існує в історії "національна" версія християнської есхатології — колективного гріха й колективної покути? На ці та інші питання шукає відповіді Оксана Забужко в своїй книжці, котра стала однією з найголосніших подій української гуманітаристики.
3.Зайцев П.Життя Тараса Шевченка/П.Зайцев. – 2-е вид. – К.: Обереги, 2004. – 480 с. – (Сер. «Б-ка укр. раритету»).
Книга розкриває і утверджує перед читачем новий, нетрадиційний образ Шевченка й водночас повертає із забуття добре ім’я її автора.
Створені в еміграції, сотні рукописних сторінок Івана Огієнка повернулися на Батьківщину лише тепер – більш ніж через чотири десятиліття після написання і через тридцять літ після смерті автора. Це видання стане своєрідним відкриттям для сучасного шевченкознавства. Зважаючи на новизну, емоційність і доступність викладу, авторські знахідки й відкриття, нинішній український читач мимоволі сприйме цю унікальну книгу не лише розумом, а й душею і серцем. Вона, без перебільшення, писалася кров’ю серця і призначалася Україні. Для усіх, кому небайдужа ідея національного відродження
5. Тарас Шевченко. Творчий шлях. Графіка та інші твори. – Київ: ТОВ Ш37 «Видавництво Глорія», 2014. – 400 с.: іл.
Це ювілейне видання присвячене 200-річчю від дня народження званого на весь світ українського поета. Читач ознайомиться з живописом, портретами, картинами і графікою Шевчена-художника, історією їх створення і технікою виконання.
Бібліографічний покажчик «Тарас Шевченко і Прикарпаття» виходить з нагоди 200-ліття від дня народження великого українського письменника, художника, мислителя світового рівня Тараса Григоровича Шевченка.
7. Цвілюк С.А. Історична мудрість великого Кобзаря. Історизм та соціально-політичний вимір епічних творів Тараса Шевченка / С. А. Цвілюк. – Одеса: Маяк, 2008. – 312 с.
У творчому доробку Тараса Шевченка, поряд з емоційною, наснаженою публіцистичним запалом лірикою, виділяються епічні твори, у яких з надзвичайною силою поетичного осмислення і зображення подано сторінки героїчної й глибоко драматичної минувшини українського народу, його боротьби за національну свободу.
8. Як правда – вічний наш Тарас: пам’ятники Тарасу Шевченку на Рожнятівщині / Рожнятівська центральна районна бібліотека; [упор. Н.В. Шищак; відп. За вип.. М.В. Рибчак]. – Рожнятів, 2014. – 30с.: іл.
Видання містить про одну з найбільш популярних та дієвих форм вшанування Тараса Григоровича Шевченка на Бойківщині – спорудження пам’ятників та встановлення меморіальних дощок.
Немає коментарів:
Дописати коментар