Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково : щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним. Тарас Григорович Шевченко - велика і невмируща слава українського народу. У його особі український народ ніби об'єднав найкращі сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень.
Вшанування генія Шевченка стало вже традицією. У рамках відзначення дня народження Тараса Григоровича Шевченка 9 березня у смт. Перегінську за участі представників місцевої влади, духовенства, учнівської молоді, чисельної громади селища відбулось багатолюдне свято приурочене великому українському мислителю, поету, художнику і пророку. Молодь поклала квіти до пам’ятника і всі разом за участі священнослужителів двох церков відслужили панахиду за упокій душі великого Кобзаря українського народу.
О. Михайло Бойчук коротко зупинився на життєвому шляху Тараса Григоровича та відмітив, що актуальність Шевченка не в тому, що він порушив великі й вічні питання або дав нам відповідь на них. Кожне покоління має самостійно шукати відповіді на питання, поставлені часом. Сьогодні ми повертаємось обличчям до загальнолюдських цінностей, а отже, й до Шевченка. Він приходить у наш день. Але ми повинні йти в його час. Лише так між нами і ним глибшатиме взаєморозуміння.
У цей березневий день учасники свята мали можливість доторкнутися серцем і душею до невмирущої поезії Великого Кобзаря, що став славою і гордістю українського народу, його заповідною думою, яка звучала з уст ведучої Оксани Яцишинець.
Задушевно, під проникливим поглядом поета з величного постаменту звучали пісні на слова Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий» , «Заповіт» у виконанні народного аматорського хорового колективу Народного дому , керівник о. Богдан Русинкевич, пісню «По діброві вітер віє» виконав ансамбль учнів СШ №1 –керівник Ганна Чічак та «Бандуристе сизий орле»та «Віє вітер» у виконанні народного аматорського чоловічого гурту «Братове» (кер. Ярослав Люльчак).
Немає коментарів:
Дописати коментар