14 лютого в Перегінській міській бібліотеці на черговому засіданні клубу «Надвечір’я», яким керує Мирослава Пилипів, пройшов вечір української пісні «Українська пісня – злет душі людської».
Свято пісні проходило в переддень великого церковного свята Стрітення Господнього, тому й розпочалося колядками «Бог предвічний" та «Ой встань, господарю», які прозвучали із уст народного аматорського родинного вокального ансамблю «Русинка» під керівництвом Лесі Милів .
У всі часи люди співали пісень, у які вкладали свої почуття, думки, надії та хвилювання. Та пісня не лише береже те, що важливо для людини, а ще веселить її та лікує душевний біль. А народні пісні – це ніби велика загальна душа цілого народу, бо в них співається про те, чим він живе в певний історичний період.
На особливу увагу та пошану в народі заслуговують пісні про Батьківщину, про Україну, без якої не може щасливо жити жодна людина. У виконанні ансамблю мелодійно прозвучали пісні « Україні» та «Мати наша сивая горлиця». У їх неперевершеному виконанні прозвучала також стародавна повстанська пісня «Ой на Україні». Не обійшлося також і без коломийок, які є своєрідною піснею для бойківського краю.
Духовна пісня відрізняється від інших мистецьких жанрів тим, що веде людину до вирішення головної проблеми життя — пошуку Бога. Вона сприяє розмірковуванням над сенсом життя, пробуджує в людині високі чисті почуття.
Свято доповнилось духовними піснями, які разом з іванівськими аматорами виконували всі гості світлиці.
Неперевершеним був виступ запрошеної на захід місцевої поетеси, краєзнавця, музиканта, користувача бібліотеки і просто доброї і чуйної людини Галини Гринечко-Свистович. Вона згадала про свої роки перебування у Торонто, про шанування української пісні в Канаді. Також, так як вона великий любитель книги, то і, перебуваючи за межами України, без книги вона не обходиться. Тож у Торонто у бібліотеці вона віднайшла старі книги , а особливо її закікавила «Антологія сучасної української поезії» видана в 1936 році. Весь трьохтомник вона перечитала , деякі переписала і зачитала присутнім, а деякі поставила на музику, які під супровід гітари виконала для присутніх.
Ще довго присутні колядували та співали пісень, згадували найстаріші пісні, які співалися в Перегінську.
На завершення завідуюча бібліотекою Галина Василів зазначила, що якщо пісні навіяли всім приємні спогади, торкнулися хоч однією струною сердець, принесли задоволення, то працівники бібліотеки мети своєї досягли , тому що сьогодні необхідно усім нам, українцям, берегти перлину народної творчості, збагачуючи й примножуючи славу найпісеннішої нації світу. Бо тільки з піснею можна сміливо дивитися в загадкові очі майбутнього.
Немає коментарів:
Дописати коментар