«Мужність і біль Чорнобиля»

 

   14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, також відомий як День ліквідатора. День встановлений згідно з Указом Президента від 10 листопада 2006 року, на згадку про завершення 14 грудня 1986 року будівництва саркофагу над четвертим зруйнованим енергоблоком Чорнобильської АЕС. 

   Як відомо, 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа. Лише завдяки самопожертві ліквідаторів наслідків трагедії, багато з яких заплатили за це власними життями і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію  та врятувати країну і світ радіаційного забруднення.

   Цьогоріч ми вшановуємо 36 – ті роковини від дня найстрашнішої техногенної катастрофи в історії людства.

   В Перегінській центральній міській бібліотеці діє книжкова виставка – реквієм «Мужність і біль Чорнобиля». На виставці представлені монографії, збірки документів, спогади учасників ліквідації аварії. Зокрема, привернуть увагу читачів такі видання: «Біль і тривоги Чорнобиля», «Чорнобиль: події і уроки», М. Загреби «Під полиновою зорею», «Чорнобильський репортаж», Івана Драча «Чорнобильська мадонна» та інші. 

   А по книзі «Чорнобиль: пам»ять жива» , яку видала Рожнятівська ЦБС за спогадами ліквідаторів наслідків аварії з Рожнятівщини\, проведено бесіду – спогад. Усі ці твори зіткані із правди, скорботи й мужності людей, які увібрали в своє серце біль Чорнобильського лихоліття.

   Наш обов’язок – пам’ятати про учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які є прикладом мужності, самовідданості та високого професіоналізму та не допустити повторення жахливих подій 1986 року.                       

 10 грудня – Міжнародний  день прав людини, який у світі відзначається в пам’ять проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної декларації прав людини. Історичний розвиток нашої цивілізації на всіх етапах свого становлення перетинався з одними і тими ж питаннями, які надалі були окреслені і узагальнені  в цілісне поняття – права людини.

Кожен громадянин має володіти хоча б необхідним мінімумом правових знань. Незнання законів не звільняє від відповідальності, а знання навпаки перетворюється на силу, якою можна скористатися і захистити себе від шкідливого та небезпечного, зміцнити свою силу волі, покращити поведінку. Тому ніколи не буде зайвим повторити свої обов’язки і дотримуватися їх, знати свої права і користуватися ними, побачити деякі проблеми зі сторони та зробити для себе висновки.

До дня прав людини В Перегінській ценральній міській бібліотеці прведено інформаційну годину «Країною закону, права і моралі» та організовано книжкову виставку «Держава і я. Правові аспекти». 

Тут представлена література з різних галузей права, спрямована на підвищення рівня правової культури,представлені книги, що розкривають суть і зміст окремих статей «Декларації»,інформація про права дитини,оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має свої права.
     Особливий акцент зроблено на літературі по профілактиці та боротьбі із жорстоким поводженням та насильством в сім’ях, по роботі з протидії торгівлі людьми. Цікавою для користувачів буде підбірка художніх книг цієї тематики. Видання сприяють підвищенню рівня правової культури користувачів бібліотеки, інформованості про їх конституційне право їх реалізації та захисту.

          Тож запрошуємо вас до цікавого та змістовного перегляду.                      Чекаємо на зустріч з вами.

7 грудня - День української хустки

     7 грудня відзначатиметься Всесвітній день української хустки.

     Це Свято започатковано зовсім недавно, але яке ж воно наше і справжнє!!! Яка вона красива, розкішна, багата, різна і неймовірно жіноча – українська хустка!!!

   Здавна хустка вважалась українським національним аксесуаром, який зберігає в собі старовинні традиції. Хустка є символом прихильності, любові, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Це – невід’ємна частина української культурної спадщини.

      До Дня хустки в Україні працівники  відділу та закладів культури Перегінської селищної ради долучитися до флешмобу «Незбагненне диво – українська хустка». 

   «Мамина хустка – оберіг родини», «Хустино, хустино, чи біла, чи синя – мені ти миліша усяких обнов. Хустино, хустино, як ласка родинна, як вірності пісня про щиру любов», - слова поета – пісняра Вадима Крищенка.  

     Хустка – візитна картка її власника, яка передавалася з роду в рід, як реліквія, як пам’ять роду. Хустка – це і оберіг, і прекрасний подарунок.

     Тарас Шевченко у поемі «Хустина» писав» «Ой хустино, хустиночко! Мережина, шита».

     Тарас Григорович описав козацький звичай: якщо козака хоронили з почестями, то його клали в домовину, накриваючи червоною штайкою, а сідло коня накривали хустиною: «Ведуть коня вороного, розбиті копита… А на ньому сіделечко хустиною вкрите».

    Хустина на спеченій хлібині, на дитячій колисці… Хустка – це і вузлик з вечерею для хрещених батьків й подарунок нареченому, як у пісні співається: «Два рушники – старостам, третій молодому, і ще йому подарую хусточку шовкову…»

       Коли говоримо про хустку, неодмінно згадуємо матерів, бабусь. Згадуємо які і як носили вони хустки: біленькі у свята, картаті – вдома, квітчасті – до церкви чи на весілля.

     Зараз, як ніколи, ми маємо підтримувати свою культуру, свої українські традиції та приділяти увагу своїй культурній спадщині. Запрошуємо всіх охочих долучитися до флешмобу «Незбагненне диво – українська хустка».

Будьте красиві і привабливі! 

«ЗСУ: честь і слава незламним!»

 День Збройних сил України – одне із найважливіших свят цього року, адже ЗСУ зараз є нашою опорою.

День Збройних сил України відзначається щорічно 6 грудня. Це свято завжди відзначалося з гордістю та пошаною, але у 2022 році, під час повномасштабної війни його важливість зросла ще більше.

ЗСУ – це меч і щит України, наша опора і захист. Найкращі сини і дочки України борються в Збройних силах за незалежність і свободу Батьківщини.

На честь свята в Перегінській центральній міській бібліотеці влаштовано виставку «ЗСУ: честь і слава незламним!»

Шановні військовослужбовці, дорогі наші захисники Української держави!. Щиро вітаємо Вас з Днем Збройних сил України!

Завдячуючи Вам, Вашій мужності та відвазі Україна була, є і буде незалежною суверенною державою.

Дякуємо жителям перегінської громади – тим, хто у важкий для країни час , став на захист наших кордонів.

Дякуємо військовослужбовцям, які сьогодні на передових рубежах оберігають наш сон, наше небо, нашу землю.

 Низький уклін і світла пам'ять тим, хто віддав своє життя за нашу незалежність, нашу свободу.

                               Дякуємо всім захисникам за захист України!

 Бажаємо кожному захиснику і захисниці повернутися додому цілими і неушкодженими і принести з собою перемогу!

                             СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

«Григорій Савич Сковорода – народний мислитель, просвітитель і письменник»

    З нагоди відзначення 300 – річчя від дня народження видатного українського філософа – містика, письменника, педагога, богослова, мандрівника Григорія Савича Сковороди в Перегінській центральній міській бібліотеці діє тематична книжкова виставка «Григорій Савич Сковорода – народний мислитель, просвітитель і письменник».

     І перша асоціація з його іменем виринає вислів: «Світ ловив мене, але не впіймав», як символ на купюрі у п’ятсот  гривень, пригадується пам’ятник біля Києво – Могилянської академії, постає цілісний образ майстра афоризмів, поета, байкаря, філософа  – зі шкільної програми.

   Та це була настільки неординарна особистість, що порушувала всі загальноприйняті уявлення, а масштаб його діяльності  важко переоцінити.

   Ще зі школи образ Сковороди асоціюється образом бродячого чоловіка, який ходив по селах, проповідуючи свою філософію і живучи по чужих хатах. Але це було далеко не так. Він дійсно любив ходити пішки та влітку жив у лісах – полях, а взимку по хатах та монастирях. Бувши великим аскетом, полюбляв вишукані та дорогі речі. Так, наприклад, його друзі з елітних кіл щедро обдаровували Григорія Савича – висилали йому вишукані речі, одяг, найдорожчі інструменти виконані на замовлення за кордоном (бо на дешевих він не любив грати), сир пармезан, який привозили спеціально для нього  з Європи. В його торбинці завжди були елітні трубки з тютюном та пляшечка бургундського вина. І в цьому вгадується особливий підхід до життя великого мислителя, як найвищої цінності, дарованої нам  Вищем.

   Спав він не більше чотирьох годин на добу. Був завжди веселий, бадьорий, активний, добродушний. З однією сумкою через плече, з Біблією і сопілкою він мандрував по селах і маєтках втішаючи всіх хто звертався до нього за порадою. Таким і запам’ятався для сучасників.

   Багато цікавих фактів, афоризмів, справ вмістилося в його життя. Про все це можна прочитати в книгах, що представлені на нашій виставці. В основі задуму виставки – візуалізувати духовну спадщину філософа, спонукати користувачів бібліотеки замислитись над глибиною його думки, озброїтись сковородинівською мудрістю, яка б полегшила сприйняття викликів воєнного часу. Сподіваємось, що філософська мудрість Григорія Сковороди в умовах війни, допоможе користувачам виставки віднайти душевну рівновагу та віру в перемогу добра над злом.

   Працівники та користувачі Перегінської центральної міської бібліотеки взяли участь у флеш-мобі «Читаємо афоризми Григорія Сковороди».

   Григорій Сковорода  залишається видатною постаттю в культурному, філософському житті не тільки України, а і всьому світі.

  Дата 300 – річного ювілею відомого українця увійшла до переліку  ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року.

«Не знищені 1933-го – непереможні сьогодні!»

 

Голодомор в Україні – це терористичний акт
політичної системи проти мирних людей.
                                          Едуард Петровський /

 

           Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

          Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам’яті жертв голодомору. Саме до 90-х роковин цієї скорботної дати в Перегінській центральній міській бібліотеці організовано виставку та годину – спомин «Не знищені 1933 – непереможні сьогодні».

                            

          Голодомор 1932 – 1933 рр. – одна з найстрашніших сторінок історії українського народу. Це історія геноциду проти квітучої нації, що жила на українській землі. Перед організаторами Голодомору стояла мета – знищити українців, як націю. Остаточно ліквідувати  історію, культуру, мову,  що робило нас унікальними в цьому світі. Тому масштаби злочину такі великі, тому вбито мільйони людей.

          На книжковій виставці представлено документи, книги, періодичні видання та твори художньої  літератури, де висвітлюються механізми здійснення Голодомору, розкриваються причини, масштаби та наслідки катастрофи українського народу, а також містяться свідчення очевидців, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом.

         Заслуговують на увагу книги: «Жнива скорботи» Роберта Конквеста, який ще у ті роки не захотів неправдиво свідчити, і сказав світові про те страшне лихоліття; В. Василенка «Голодомор 1932-33 р. в Україні як злочин геноциду», де приділено обгрунтуванню наявності наміру тоталітарного режиму частково знищити українську націю шляхом виморення голодом українських селян, які були її питомим складом; збірник С. Кульчицького «Голодомор 1932-33 р. як геноцид»; І.В. Шуйського, В.А. Полянецького  «Голодомор у першій столиці»; В. Борисенко «Свіча пам’яті» та інші.

        Тема Голодомору вперше була яскраво – трагічно розкрита у найвідоміших художніх творах українських письменників діаспори: в романі В.Барка «Жовтий князь», повісті Т. Осьмачки «Ротонда душогубців» та «План до двору», в романі У. Самчука «Марія».

          Про життя людей у важкі часи голодного лихоліття розповідають: автобіографічна повість І.Кирія «Голодна весна», роман Ю.Бедзика «Гіпсова лялька», збірка повістей Є. Гуцало «Сльози Божої матері». Роман «Розколоте небо» сучасної української письменниці Світлани Талан теж присвячено темі колективізації та Голодомору в Україні на прикладі одного селища на Луганщині, та інші.

         Запрошуємо переглянути бібліотечну виставку всіх, кому небайдужі сумні сторінки історії українського народу.

         Пам’ятайте , моліться і запалюйте свічки – свічки на знак скорботи в пам’ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників .

"Вільні творять майбутнє!"(21 листопада - День Гідності та Свободи)

 

21 листопада в Україні відзначатиметься День Гідності і Свободи. Це  – вшанування тих подій в історії нашої держави, які змінили життя багатьох українців, їх бачення світу. У підвалині української державності – і століття боротьби наших предків, і символізована насамперед в іменах Шевченка і Франка титанічна робота великих просвітителів народного духу, а також сама незламна і нескорена душа українського народу.

    Саме такими українці постали перед всім світом під час двох революцій: Помаранчевої революції(2004 року) та Революції Гідності (2013 року), обираючи для себе за найвищу цінність – честь, гідність, свободу свого народу.

    У Перегінській  центральній міській бібліотеці діє книжкова виставка   - вшанування "Вільні творять майбутнє!", приурочена до Дня Гідності та Свободи,  на якій представлені твори, що відображають події від Помаранчевої революції 2004 року до Революції Гідності 2013 – 2014 років.

          Також пройшла година історичної правди «Майдан. Пробудження гідності нації», під час якої прозвучав вірш Наталі Данилюк "Ти пахнеш димом вигорілих шин..."

 

     Сотня активістів Майдану пожертвувала найціннішим, що у них було. Вони віддали свої життя за своїх рідних та за кожного з нас. Вони стояли до кінця, не злякавшись погроз і пострілів. Сьогодні боротьба за незалежність України, її суверенітет, кордони продовжується, і від зовнішньої агресії нас захищають такі ж патріоти й щирі люди, які були на Майданах міст та містечок. За цю боротьбу заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі, серед яких є наші земляки… Це люди, подвиг яких ми будемо пам’ятати вічно.

    Висловлюємо велику вдячність тим, хто у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постав на захист демократичних цінностей, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

    Низький уклін бійцям, які під час проведення АТО продемонстрували усьому світу, що здатні захистити державу, зберегти життя мирних громадян.

    Бажаємо усім добра, взаєморозуміння, віри у щасливе майбутнє Української держави. Нехай буде мирне небо над рідною землею, добробут й родинна злагода, благополуччя та Божа ласка.

 Слава Україні!  Героям Слава!