Духовності джерела невмирущі

     28 липня в читальному залі Перегінської міської бібліотеки чергово зібрались користувачі на годину духовності «Нехай не згасне душі людської доброта», який було проведено спільно з  відділом соціальної служби районного територіального центру. На захід завітали директор та заступник Рожнятівського районного територіального центру Бардяк М. М. та Абрам Л. В., молитовна група жінок Перегінська, поети селища, активні користувачі бібліотеки.

    Ведучі заходу Галина Василів та  Лідія Мельник згадали, що добро і милосердя -  ці поняття, як два крила, впродовж усього життя підтримують людину і в щасті, і в радості, і в хвилини смутку чи різних негараздів. Якби не було цих християнських чеснот, то, мабуть, і людина не змогла б піднятись на найвищий ступінь розвитку серед усього живого. Милосердна людина не чекає, коли її попросять про допомогу, коли її допомога вияляється такою необхідною іншій людині у скрутні часи життя. І це не важливо, у якій формі буде допомога – чи матеріальна, чи добре слово. Але розуміння, вміння розділити чужий біль як власний роблять світлішим життя інших.

      Присутні на заході наводили приклади про зустріч із милосердям, яке рятувало в безнадії від зневіри. Кожен у житті хоч би раз відчував на собі прояви милосердя і сам допомагав іншим у скруті, творив  безкорисливі вчинки: добрим словом чи порадою.

     Своїми роздумами про Боже милосердя поділилась Софія Гайдук, яка 7 років тому важко захворіла і за Божою волею вона виздоровіла. А в знак віддяки вона  вже 5 років займається організацією вишивання святих риз для божих храмів: для Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава Шевчука, в Унівську Лавру, до Гошівського монастиря та ще багато інших. Всього вони вишили 32 ризи, 100 фелонів.

     Також своїми  історіями про прояви милосердя поділились користувачка бібліотеки, поетеса  Галина Гринечко-Свистович, бувший вчитель історії Ірина Прокопівна Куличок, вчитель-пенсіонер Оксана Степанівна Кулик, екс-директор районного територіального центру Леся Володимирівна Майборода.

    Було відмічено і роботу територіального центру, тому що їхня безпосередня робота є свого роду милосердна справа по відношенню до одиноких людей. І про свою роботу розповіли Леся Абрам та Мар’ян Бардяк. 

     Тема милосердя і доброти дуже часто висвітлюються у творчості поетів. Наші поети-земляки Наталя Данилюк та Люба Соломчак також у своєму доробку мають вірші цієї тематики, які вони й продекламували для присутніх.

     Духовними та патріотичними піснями доповнювали захід  Уляна Христук та молитовна група жінок.

   «Молімося, щоб люди відчули Боже Милосердя і не лякалися повернутися до Бога. Без Божого милосердя людське життя немає смислу. Молімося, щоб Святий Рік Божого Милосердя приніс нам особисто, Церкві та всьому людству щедрі плоди, щоб допоміг збагнути велику Божу любов і Боже Милосердя та зі щирим серцем повернутися до Бога, щоб відчути красу Божого прощення» - такими словами   та церковним Гімном «Боже вислухай благання»  у спільному виконанні завершилася година духовності.

Літо - пора відпусток та відпочинку.

     Літо… Як багато в цьому слові "сплелось" та "відгукнулось" - відпустки, канікули, численні поїздки, враження, зустрічі. Чимало хто мріє про відпочинок біля моря, дехто вирушить у захоплюючі подорожі до давно омріяних місць. А  чернігівчани - гості нашої бібліотеки приїхали на відпочинок на Прикарпаття. Вже не один рік на Бойківщину, у селище Перегінське, із своєю сім’єю приїздить спортивний журналіст  Чернігівщини, член Національної спілки журналістів України, лауреат республіканських премій по висвітленню проблем спорту, «Найкращий спортивний журналіст» Віктор Григорович Береговий. 

     Сам родом із Полтавщини, свої дитячі та юнацькі роки провів у Перегінську, а дальше доля закинула його на Чернігівщину, де і до сьогоднішнього дня проживає із сім’єю та працює спортивним журналістом в обласній газеті.  Минулими роками, перебуваючи у Перегінську, завжди заходив до бібліотеки почитати новини району та області, поспілкуватись із працівниками. Приємно було, коли два роки тому Віктор Григорович завітав до нашого закладу із дружиною – Наталею Василівною. А в цьому році прийшли ще й їхні дві дочки та дві онучки. Гості взяли почитати нові твори Мирослава Дочинця, ознайомилися із книгою «Мойсей українського Духа» про унікальну особистість України , видатного українця Митрополита Андрея Шептицького. Заодно Віктор Григорович дякував директору Рожнятівської централізованої бібліотечної системи, заслуженому працівнику культури Марії Василівні Рибчак за подарований буклет «Митрополит Андрей Шептицький та Рожнятівщина» та за екскурсію до ретро-бібліотеки. Внучки скористалися послугами дитячої бібліотеки.

     «Бібліотека – це один із запланованих  закладів, куди нам хочеться зайти під час відпустки. Адже тут можна відпочити, поспілкуватись, скористатись Інтернетом, взяти нову книгу», – каже Наталя Василівна. «Тут дуже затишно, приємно. Нам дуже сподобались картини бойківського художника Володимира Харченка, які прикрашають стіни читального залу. Вдячні за гостинність бібліотечним працівникам.»

     А в свою чергу бібліотечні працівники завжди раді зустрічі та чекатимуть їх ще й в наступному році

Воістину небесна і земна

      Усміхнеться мама – і стає тепліше… І дійсно, з раннього дитинства ми пам’ятаємо материнський усміх, її лагідні ніжні руки, її доброзичливі очі, які завжди дивляться нам услід. Мати і небо прихилила б , і зірку з неба дістала б для своєї дитини. Тому не випадково в світі в ці травневі погожі дні відзначають Міжнародний день матері.

      Не залишились осторонь і заклади культури селища Перегінське і в неділю 8 травня святково відзначили  цей величний  день.  В Народному домі зібралися бабусі і матері поважного віку, молоді мами, діти та онуки.

      Ведуча свята Світлана Дудка говорила про те, на що спроможні матері задля щастя своїх дітей, про долю трьох матерів: Матері Божої, Матері-України та земної Матері. Вона відмітила, що в залі зібралися люди, які прагнуть висловити найкращі побажання матерям, збудити у серцях любов до неньки України та віддати шану Матері Божій.

       Дарунками для всіх присутніх були художні номери у виконанні чоловічого гурту «Братове», хорового колективу, дитячого хорового колективу школи мистецтв, танцювальних колективів під керівництвом Ірини Семко та Христини Колодніцької, солістки Ані Глушко та під супроводом  інструментального ансамблю ДМШ – керівник М. Романишин  дарували пісні Христина Глушко та о. Богдан Русинкевич.  

       Свято завершив отець Богдан Русинкевич, який побажав матерям, щоб Господь примножив їм літа, здоров’я та Божого благословення, а також велику дяку віддав матерям воїнів АТО.

      В свою чергу працівники бібліотеки віддали свою шану учасницям молитовної групи жінок Перегінська, провівши з ними годину подяки «Уклін тобі, жінко, мамо, берегине роду». 

       Ведучі Галина Василів та Люба Абрам подякували присутнім жінкам за те, що вони  такі є і, що в своїх молитвах вони моляться не тільки за своїх  дітей, бажаючи їм щасливої долі та переймаючись їхніми радощами і тривогами, але вже більше як два роки моляться за долю України, за її славних синів і дочок, які відвойовують  мир на сході України.

      Це відчулось і в пісні «Синові» на слова В. Симоненка, яку і виконали самі учасниці заходу. Також звучали пісні «Рушник», «Чорнобривці» та пісні духовної тематики.

      Всіляких гараздів,  добра, сонячних днів,щоб Бог додавав їм сили та спокою, щасливої долі на рідній землі, здоров’я на довгі літа бажала присутнім керівник клубу «Надвечір’я», колега молитовної групи Мирослава Пилипів. 

      Один день ми відзначаємо мамине свято. Але вдячність матері має бути щоденна за вічність життя, за натруджені руки, за розуміння і бажання щастя і доброї долі дітям.

Благоустрій бібліотечного подвір'я

     Двір установи  – обов'язковий атрибут практично кожної установи. Бібліотечне подвір'я – це те, що першим побачить користувач бібліотеки, завітавши до неї.

   Наша бібліотека долучилася до обласної   акції  «Бібліотечне подвір'я: фасад і міні-сад».

    У кожного своя особиста думка про красу.... Квіти – окраса життя. Не один раз влітку ми зупиняємо погляд на клумбах. Ці маленькі чарівні куточки природи є справжніми відбитками культури їх господарів, дзеркальним відображенням їх охайності, смаку.  Клумби є окрасою не лише клубної  території, а й усієї вулиці. Тому бібліотечні та клубні працівники  відновили клумби на своєму подвір'ї.  

   Краса і естетичний вигляд бібліотечного подвір'я несе гармонію у життя. Упорядкована територія сприяє повноцінному відпочинку користувачів, прищеплює їм любов до природи, вчить дбайливо ставитися до зелених насаджень, привчає до охайності і порядку.

   В цілому бібліотечне подвір'я радує око бібліотекарів і користувачів протягом усього теплого періоду з квітня по жовтень.

 Для цього бібліотекарі підбирають рослини, здатні цвісти одні за одними.  Буйним цвітом цвістиме калина,

туя  в спекотну погоду зробить холодок, а ялинка в міні саду залишатиметься ошатною і красивою цілий рік і чекатиме свого часу – зими, коли вона особливо прекрасна засніжена.

      Озеленення та благоустрій території принесе користь не лише теперішнім, а й майбутнім поколінням.

«Чорна біль: через 30 років»

 Гріх перед Богом спокутувать будуть

Ті, хто порушив закони святі,-

Дзвони Чорнобиля стогоном будуть,

Щоб не було чорних днів у житті!

      Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи. Ось уже 30 років дзвони Чорнобиля стукають в наші серця, змушують зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й.

      Пам’яті всім тим, хто загинув у чорнобильському пеклі, та для всіх – для кого Чорнобиль став катастрофою, душевним очищенням і прозрінням присвячена книжкова виставка – набат «Чорнобил…Трагедія…Подвиг…», яка діє на абонементі Перегінської міської книгозбірні. На виставці представлені книжкові фотоальбоми, спогади та документальні свідчення ліквідаторів та евакуйованих жителів. Працівники абонементу  ознайомлюють користувачів із представленими матеріалами.

     26 квітня   з юнацькою категорією користувачів було  проведено   годину реквієм  «Чорна біль: через 30 років». Завідуюча бібліотекою Галина Василів відмітила, що Чорнобильська катастрофа фактично нездоланна, оскільки головним її наслідком є радіація, незрима й невідчутна, здатна діяти протягом тисяч років і на величезних територіях. Саме тому тема Чорнобильської трагедії близька не лише українцям, а й людям усього світу. Цей день буде завжди об'єднувати покоління і народи одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю надiєю.

      Розмова про цю страшну подію супроводжувалась переглядом відео «Вибух  на ЧАЕС» та відео «Ліквідація»

      Метою цього заходу було: познайомити молоде покоління з однією із трагічних сторінок історії України; розкрити наслідки трагедії; допомогти учням визначити для себе моральні і ціннісні пріорітети.

Шляхами великої долі

     Початок весни для українців завжди знаменується з «Шевченківськими днями». 9 та 10 березня – дати дня народження та смерті видатного українця, поета, художника Тараса Григоровича Шевченка.

    В добру пам’ять про Великого митця 10 березня в Перегінську біля пам’ятника Кобзареві зібралося чимало односельчан. Священники храмів Різдва Пресвятої Богородиці та Святого Духа  відправили панахиду.

     Отець Михайло Бойчук у своєму виступі віддав шану Великому Генію і Пророку, відзначив значущість його творчості в наш час, він виголосив молитву за мир в Україні і побажав, щоб наступні роковини поета відзначались вже в спокійний і мирний час.

      Розпочалося свято піснею «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні хору Народного Дому смт. Перегінськ (керівник – о. Богдана Русинкевич).

     Ведуча Світлана Дудка ще раз нагадала присутнім історію життя Тараса Шевченка.

     До присутніх звернулась вчитель української мови та літератури Перегінської ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Тодорів Наталія Яківна  і прочитала свій вірш «Дарунок на роковини».

      «СПІВАНУ ПОЕЗІЮ» виконали учасники фольклорного колективу «Маленькі бойки».

      Твори Тараса Шевченка є надзвичайно актуальними та доречними, зважаючи на події в Україні. Неймовірна людина, неймовірний талант, неймовірний українець! Нехай голос Кобзаря звучить над Україною – як  заклик до волі,  до високого національного почуття, до патріотизму. Учімося в поета бути гордими і мудрими. Нам не обійтись  сьогодні без  слова і голосу Тараса!

       Виконанням  «Зоре моя, вечірняя» та  «Заповіт»  завершився захід.

      В рамках відзначення Шевченківських днів для користувачів Перегінської міської бібліотеки була влаштована книжкова виставка «Шляхами великої долі»

Шляхами долі Лесі Українки

     25 лютого вся Україна відзначає 145-річницю від дня народження нашої землячки, доньки українського народу Лесі Українки.

     В читальному залі Перегінської міської бібліотеки зібралися шанувальники таланту видатної поетеси, жінки-легенди – Лесі Українки. Літературну подорож «Шляхами долі Лесі Українки» було проведено з учнями школи. На першому етапі цієї подорожі завідуюча бібліотекою Галина Василів «пройшлася» її життєвим шляхом, розповіла про маловідомі факти з життя Лесі Українки, які відкрили по-новому її духовний світ та дали змогу зрозуміти силу її нескореного духу.

      Мабуть, немає жодного письменника в українській літературі, якого доля водила по всьому світу, як Лесю Українку. Географія її мандрів, часто вимушених, просто вражає: Київ (Україна) і Варшава (Польща), Берлін (Німеччина) і Петербург (Росія), Софія (Болгарія ) і Рига (Латвія), Відень (Австрія) і Мінськ (Білорусь), Земмерінг (Швейцарія) і Каїр (Єгипет), Сан-Ремо (Італія) і Сурамі (Грузія)... 

      На наступному етапі подорожі, Галина Василів запросила присутніх поринути у чудовий світ поезії геніальної українки, яка знала 9 мов, багато подорожувала та, незважаючи на страшну хворобу, жила, творила та любила.  Працівники бібліотеки та учні декламували поезію Лесі Українки.

      Про вшанування пам’яті Лесі Українки – присутні мали змогу переглянути уривок з відеофільму «Обличчя української історії. Леся Українка»

     Відвідувачі бібліотеки мали змогу ознайомитися з багатим доробком письменниці представленим на книжковій виставці «Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я…»

      Леся Українка прожила життя, сповнене невимовних страждань і гіркоти.  Але її творчість звучить оптимістично, в ній на повний голос пролунали життєрадісні мотиви сповнені віри в невичерпні сили народні. Поетеса живе серед нас, вона не вмерла, а тільки зробила крок у безсмертя