Живі, поки жива пам’ять про них

 

 Щороку 29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за батьківщину, як нагадування про одну із найкривавіших подій війни на сході України – Іловайську трагедію.

   29 серпня 2014 року під час виходу сил АТО з оточення під Іловайськом російське керівництво порушило домовленості і ворожі збройні сили впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових.. Тоді полягло 366 українських воїнів, 429 зазнали поранень, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні.

   Боротьба українського народу за незалежність тривала багато століть. Національна пам'ять українців зберігає спомини про подвиги та жертовність наших пращурів на цьому важкому, политому українською кров'ю шляху, що лише наприкінці ХХ ст. призвів до проголошення незалежності України і створення власної самостійної держави.

   Від 2014 року уособленням захисників України стали Герої Небесної Сотні, вірні присязі військові з анексованого Кримського півострова, учасники Антитерористичної операції та Операції Об’єднаних Сил на Сході України. Українські воїни та добровольці зруйнували міф про непереможність російської армії. Звитяга українського вояцтва під час російсько-української війни дала країні нових героїв — чоловіків та жінок української армії і силових структур, що воюють на Сході.

   Надзвичайно важливо згадувати та гідно вшановувати подвиг захисників, які віддали найцінніше у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України – своє життя. Вони стояли на смерть за кожного з нас – за те, щоб майбутнє покоління мало гідне майбутнє у незалежній країні, а всі ми могли розвивати громадянське суспільство та робити Україну кращою. Ми схиляємо голови у вдячності перед тими, хто тримав небо над нашими містами, даючи нам можливість у цей час вчитися, працювати, розвивати соціальні ініціативи та відстоювали демократію й права людини тут, у тилу.

   Вшановуючи пам’ять захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України у Перегінській центральній міській бібліотеці влаштована книжкова виставка-пам’ять «Живі, поки пам’ятаємо». 

Також проведено історичну панораму «Шануємо пам’ять Героїв думками, віршами…».

Вірш Наталі Данилюк "Мужній хлопець з лагідним обличчям", присвячений Олегові Бойку, 33-річному воїну-добровольцю з селища Перегінське, який загинув, захищаючи Україну у червні 2022 року.

Вірш Наталі Данилюк "Сини ідуть..." , присвячений старшому лейтинанту Миколі Михайлишину з с. Липовиця та всім синам, які загинули на Сході , захищаючи Україну.

Україна щодня пам’ятає воїнів, які поклали своє життя за її волю та незалежність, але цей день – для гідного вшанування їхньої пам'яті. День, коли кожен українець може подякувати загиблим захисникам та виявити пошану, схиливши голову під час хвилини мовчання. Це найменше, чим ми можемо віддячити загиблим захисникам за мир у наших домівках та захист. 

Адже герої живі, поки жива пам’ять про них.

 

У полоні Франкового слова

 

 Продовжуємо говорити про величні постаті української літьератури.

  27-го серпня – день народження геніального митця, великого сина України Івана Яковича Франка.

   Усебічно обдарований, освічений, надзвичайно працьовитий, Франко виявив себе на багатьох ділянках української культури.  Автор майже шести тисяч творів, наукових праць, поет, прозаїк, критик, історик та філософ, фольклорист,етнограф, мовознавець та журналіст. Володів 14 мовами.

  З нагоди дня народження Івана Франка в Перегінській центральній міській бібліотеці оформлено книжково-ілюстративну виставку « У полоні Франкового слова».

       Твори Івана Франка захоплюють та хвилюють через півтора століття. Повна життєвої правди його творчість справедливо належить до золотого фонду української та світової класики.

   Вшановуючи Івана Франка у день його народження, ми не можемо не повєязаати його з незалежністю нашої держави, з минулим  і майбутнім України, адже він – уособлення українського слова та ідеї. Його твори вчать нас думати, розуміти та відчувати себе нацією, гідною поваги та захоплення

З Україною у серці

 День Незалежності України – це одне з найважливіших свят для українців. Це свято особливе, як унікальні ті події, що відбувалися у 1991 році. У цьому році нашій прекрасній, волелюбній, незалежній державі виповнюється 32 роки. Напевно, зараз у кожного з нас одна спільна мрія - мир на нашій рідній землі.   

Напередодні  свят у Перегінській центральній міській бібліоттеці оформлено книжкову виставку-експозицію «Україна непереможна».

   Цього року ми дещо незвично святкуємо велике державне свято в умовах воєнного стану.  Багато українців залишили Україну, свої домівки, своїх рідних і змушені були виїхати за кордони нашої держави.  Але їх патріотичний дух , їхня любов до Батьківщини живе з ними і вони через онлайн- привітання вітають всіх українців із Днем Незалежності. 

                                                             Привітання з Латвії

Голосове вітання з  Польщі

смт. Перегінське

смт. Перегінське

   Працівники  бібліотеки щиро вітають  з 32-ю річницею Незалежності України. Вже майже два роки – це роки великих випробувань, пора сподівань і надій, нехай же всі вони справдяться. Від усього серця бажаємо Вам,жителі смт. Перегінське та всієї Територіальної Громади , щоб життя завжди було яскравим і багатим, як кольори нашого Державного стягу: синім і мирним, як небо, та жовто-золотистим, як пшеничні поля України! Хай кожен герой повернеться додому, наповнений силою духу, невичерпною енергією та незламним переконанням, що Україна понад усе!Нехай якнайшвидше над нашою державою засяє сонце ПЕРЕМОГИ!

Із страждання і болю – поезія з високим даром слова

 

«Справжній Тарас Мельничук – 

                                            у своїй поезії. Там його шукаймо» 

М. Жулинський

    20 серпня виповнилося б 85 років Т. Мельничуку, поетові дисиденту, лауреатові Національної премії України ім. Т. Шевченка.

   

Перегінська центральна міська бібліотека підготувала тематичну викладку  «Із страждання і болю – поезія з високим даром слова», а також пропонуємо увазі користувачів декілька  трагічних фактів із життя Тараса Мельничука. 

     Один із найталановитіших і найтрагічніших українських поетів другої половини XX століття, патріот України Т. Мельничук народився і помер на рідній землі і в рідних Карпатах, віддавши життя і творчість боротьбі за Українську державу. Тарас прожив лише 58 років, з яких майже половину провів у тюрмах, колоніях, зонах, “психушках”. Сильний духом, творчо потужний, за своє життя видав усього три книжки: “Несімо планеті любов” (1967 р.), “Князь роси” (1990 р.), “Чага” (1994 р.), решта його віршів могли би скласти багатотомне видання.

    У застійні сімдесяті роки доля цього талановитого поета склалася драматично. Своїми чесними рядками Тарас Мельничук уже тоді наближав перебудову. Його вірші ввібрали у себе і мужню висоту Карпатських гір і вільний дух східно-українських полів. 

   Здав рукопис збірки віршів "Чага" у видавництва "Карпати" та"Радянський письменник", що стало причиною його арешту 24 січня 1972 року під час масових репресій проти української інтелігенції. Відбував покару в Пермських таборах, звідки вийшов на волю в березні 1975. Перебував під наглядом органів радянської держбезпеки.

   Квітень 1979 — через спровокований КДБ інцидент, за "вчинення опору працівникові міліції" (а насправді за антирадянську діяльність) Тарас Мельничук був арештований на 4 роки. Далі — кілька років адміністративного нагляду, поневіряння в пошуках роботи.

   1982 у видавництві "Смолоскип" в Торонто без відома автора вийшла збірка його віршів "Із-за ґрат".

   Після повернення із тюрми, Тарас Мельничук почав багато пити. Попри застереження друзів та їх намагання допомогти, врешті-решт він потрапив на курс лікування до спеціальної лікарні в Джурові. За припущенням, таким чином КДБ розраховувало звести нанівець авторитет поета та одночасно підірвати стан його здоров'я через ліки. 1985 після його втечі з Джурова, Мельничука було запроторено до психлікарні в Підмихайлівцях. Звільнений він був лише 27 квітня 1986, одразу після Чорнобильської аварії. Поету повідомили, що на нього тоді готувалося нове ув'язнення, але увагу радянських спецорганів було відвернуто техногенною катастрофою.

   1990 — вийшли збірки "Строфи із Голгофи" (Велика Британія) та "Князьроси" (Київ, видавництво "Молодь"). У 1990 Тарас Мельничук вступив до Спілки письменників України.

   1992 за книжку "Князь роси" удостоєний Державної премії України імені Т.Г. Шевченка.

   Останні роки прожив у Коломиї. 1994 у Коломийській друкарні ім. Шухевича побачила світ збірка поезій "Чага" (завдяки директорові друкарні Михайлові Андрусяку).

Тарас Мельничук помер 29 березня 1995 року. Як і заповідав, похований у рідних Уторопах, на Мальцевій горі. Там, де стояла батьківська хата, котру спалили негідники разом з поетовими рукописами. Серед того, що залишилося – і ці рядки:

Я уставав.

Вставав і жив.

Вставав я за живих і мертвих,

За кожне сонечко роси, —

Й вкраїнський не умер безсмертник,

Вкраїнська не погасла синь.

Серпневі етюди Ярослава Ткачівського

 

14 серпня, у день Маковея і Спаса (медового), свій день народження святкує  Ярослав Ткачівський – письменник, журналіст, член НСПУ та НСЖУ, заступник голови НСПУ, член ГО «Товариство письменників і журналістів імені Івана Франка», головний редактор Всеукраїнського літературно-художнього та громадсько-політичного журналу «Перевал», заслужений працівник культури України.

    Поет і прозаїк, пісняр і гуморист, сатирик і журналіст Ярослав Ткачівський є автором близько п’ятьох десятків поетичних та прозових книг, десятьох пісенних збірників, лауреатом багатьох літературних премій.

Він – поет-громадянин, гостре слово якого вистраждане, і надзвичайно тонкий лірик, багато творів  якого покладено на музику, а «Волошки» вже стали народною піснею. Твори письменника глибоко проникають у душу, спонукають до роздумів про сутність життя, його неповторність і унікальність як безцінного Божого дару.

     Книжкова експозиція «Ярослав Ткачівський: «…І серцем, й словом свічу на землі», яка діє в Перегінській центральній міській бібліотеці  , експонує більшість виданих автором книг та журнали «Перевал». 

   Користувачі бібліотеки неодноразово згадують  зустріч із Ярославом Ткачівським у нашій світлиці, зачитуються у його твори, дуже до вподоби прозові, тому так і вийшло, що на виставці відсутні його книги з прозовими творами. 

     Шанувальники творчості Ярослава Ткачівського, прийняли участь у поетичній імпрезі  «Серпневі етюди Ярослава Ткачівського» та прочитали його вірші, які ми пропонуємо вашій увазі. 

                                                              https://youtu.be/5ew9MqDOh3A

    Всі щиро вітаємо автора із його днем народження та бажаємо мирного неба над головою та творчих успіхів.