Разом ся згуртуймо і заколядуймо

     Різдво Христове  з найбільших та найвеличніших празників святого календаря. У християнстві день народження Ісуса Христа – це свято любові і надії, яке шанобливо відзначають у колі родини.

           Обов’язковим атрибутом різдвяно – новорічних свят є колядки та щедрівки. Без колядок, які співають на Різдво, і щедрівок, які співають на Щедрий  Вечір , важко собі уявити увесь цикл українських новорічно – різдвяних свят.

      Українці колядували навіть у найскладніші часи, попри те, що радянська влада переслідувала та карала українців за колядки. Колядка як співоча молитва, вона перемагає зло та розганяє темряву. В цьому році через війну, можливо свята були не такими святковими, радісними, але вони були сповненими надії та віри в близьку перемогу України над росією..І тому колядки  особливо потрібні нам у час війни.

      Вашій увазі пропонуємо відеоогляд "Разом ся згуртуймо і заколядуймо", колядки та віншування різних кутків нашого селища Перегінське.

     Тож зберігайте, вивчайте та співайте різдвяні колядки! Нехай Ваш дім наповнюється миром, щастям, затишком і радістю.

Незагоєна рана людства

 

Незагоєна рана людства   У всьому світі сьогодні вшановують пам’ять жертв Голокосту. 27 січня 1945 року було звільнено в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. Цьогоріч світ відзначає 78 – років від цієї події. Саме до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у Перегінській центральній міській бібліотеці діє книжкова виставка -  пам’ять під назвою «Незагоєна рана людства»  на якій представили найпохмуріший період для єврейської спільноти .    Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву - Голокост, яке призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - не повинно повторитися!    Символом Голокосту в Україні став розстріл майже 100 000 людей в Бабиному Яру.     Свої «бабині яри» були майже у кожній окупованій нацистами області України. Тому , пам’ять про Голокост, страхітливі злочини тоталітарного нацистського режиму є складовою національної пам’яті українського народу. Подібним злочинам немає виправдання і терміну дії.    Перегінська центральна міська бібліотека  зібрала відомості про цю трагічну сторінку європейської історії, про нищення євреїв на українських землях, про українців, які незважаючи на загрозу життю рятували євреїв та отримали звання «Праведник народів світу»     Тож запрошуємо Вас до серйозного та вдумливого перегляду книжкової виставки –пам’ять та схилімо голови у скорботі за навіки полеглими у безіменних могилах і печах крематоріїв. Зробимо все можливе, щоб найбільші суспільні цінності - свобода, гуманізм, мир та злагода - завжди панували на нашій землі

 

 

Україною жили, за Україну полягли

   

  

29 січня виповнюється 105 років від бою між українськими військовими курсантами та військовими червоної армії під  командуванням капітана Муравйова під Крутами.

    

До 105- ї річниці пам’яті Героїв Крут в Перегінській центральній міській бібліотеці презентовано книжкову виставку «Героїка подвигу Крутів». На ній представлено книги,  до яких увійшли найрізноманітніші матеріали.

    З учнями 10-х класів проведено годину історичної пам'яті  «Україною жили,  за Україну полягли».

   Бібліотекар Лідія Мельник розповіла присутнім про те, шо на початку січня 1918-го більшовицька росія оголосила загальний наступ на Україну, головною ціллю був Київ. За таких умов 22 січня Центральна Рада  4 Універсалом проголосила незалежність УНР. 29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали велику перевагу в живій силі бронепотягах та артилерії.Бій під Крутами тривав близько шести годин,у ньому загинули від 70 – 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей. Українці затримали росіян на чотири дні, що дало змогу укласти Берестейський  мирний договір..

«Україна соборна. Разом до перемоги!»

 «Ми мусимо навчитися чути себе українцями – 

не галицькими, не буковинськими українцями, 

а українцями без офіційних кордонів»

Іван Франко. «Одвертий лист до галицької молодежі», 1905

       Щороку 22 січня ми відзначаємо День Соборності України! Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. В єдності – наша сила!

       День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і західноукраїнської народної республіки.

     Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії УНР, визначив таке: «Збулися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаннями дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу на благо і щастя всього її трудового народу. 

Сьогодні Соборність для України – деокупація всіх територій захоплених ворогом. Відновлення єдності із Донеччиною, Луганщиною та Кримом. Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього. Коли ми, з різних регіонів, разом працюємо, створюємо знакове і важливе, боремося із окупантами, відстоюємо свою соборність і волю заради власної держави. Соборність України – це результат тривалої боротьби українського народу за свою свободу та незалежність. Ті доленосні події заклали фундамент становлення нашої держави. Соборність – це велика міцна родина для всіх громадян України.

      І хоч зараз нам дуже тяжко, бо ми продовжуємо виборювати свою незалежність та єдність на полях боротьби за об’єднання нашої держави ми пишаємося своїми захисниками, своїми воїнами, які відстоюють нашу незалежність.

    В Перегінській центральній міській бібліотеці відзначення Дня Соборності України та 105-ої річниці ухвалення Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки проходило під гаслом «Україна соборна – разом до перемоги», організовано патріотичну книжкову виставку «Соборність України - соборність наших душ». На виставці представлені книжкові видання: С. Адамовича «Соборність та регіональний розвиток у суспільно-політичному житті незалежної України», Р. Іванченко «Українська державність в 20-90-х рр.», І. Нагаєвського «Історія української держави двадцятого століття», О. Рубльова та О. Реєнт «Українські визвольні змагання 1917-1921 рр.», О. Удовиченко «Україна у війні за державність» та багато іншого історичного матеріалу. Також проведено акцію «Нитка Єднання». 

   Тож запрошуємо всіх, кому не байдужа наша історія, до перегляду відео-виставки.

СЛАВА УКРАЇНІ!

ГЕРОЯМ СЛАВА!

 Любомиру Михайліву – 70

            Щось залишиться,

            Щось відсіється –

            Довіряюся я рокам:

            Алe орю я, поки ореться,

            Але сію я, поки сіється –

            Плине далі ріка життя. 

Автор цих хвилюючих рядків – наш земляк, поет, прозаїк, краєзнавець Любомир Львович Михайлів, народився 4 січня 1953 року в селі Кропивник Вигодського (нині Долинського) району Станіславської (нині Івано – Франківської) області. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені І. Франка. Проживає в Рожнятові. Голова товариства української мови «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка. Голова районного літературного об’єднання «Горгани».

 Любомир Михайлів – автор 27 художніх і краєзнавчих книг, виступає редактором поетичних та прозових книг місцевих авторів.

Нагороджений медаллю «Будівничий України», нагрудним знаком «За заслуги перед Рожнятівщиною» та іншими відзнаками. Лауреат літературних премій ім. Василя Стефаника, ім. Ярослава Дорошенка, ім. Марійки Підгірянки та інших.

 Член Національних спілок письменників, журналістів і краєзнавців України.

  4 січня 2023 року у відділі краєзнавчої літератури Перегінської центральної міської бібліотеки розгорнуто тематичну книжкову виставку «…що шептала мені душа…», присвячену ювілею знаного українського поета,  члена Національної спілки письменників України, на якій представлені всі книги письменника. Виставка презентує творчий доробок поета.

Тож прийміть, Любомире Михайловичу, щирі вітання з нагоди ювілею! Здоров’я Вам, творчої наснаги, нових здобутків!

З роси й води на многії літа!